Візит Кемерона до Москви не увінчався проривом. Про повернення до взаємин до Іраку, "кольорових революцій" і російсько-грузинської війни мови не йде. Дехто забув, що Кемерон злітав у Тбілісі, щоб висловити підтримку Саакашвілі, але Путін не забув, пишуть ЗМІ. Інші больові точки - вороги Кремля, які процвітають у Лондоні, і, звичайно, справа Литвиненка з його "феесбешним аспектом".

Оглядач The Guardian Саймон Тісдолл коментує візит британського прем'єра до Росії під заголовком "Для Володимира Путіна Девід Кемерон - корисний дурень". Заклик Девіда Кемерона до нового підходу на основі співпраці з Росією - прояв прагматичності, йдеться у статті. "Росія - стратегічний, географічний і енергетичний гігант - це не Лівія, яку можна примусово переробляти на західний смак. Великобританії потрібно вести бізнес. Тому-то Кемерон проголосив, що від політики останнього часу - дій в дусі "око за око" - слід відмовитися".

Але Путін не подякує Кемерону за його прагматичний підхід, а вважатиме, що це прояв політичної та економічної слабкості, вважає Тісдолл. Путін розсудить, що візит Кемерона підтверджує правильність жорсткої тактики, застосовуваної російським лідером після вбивства Литвиненка.

В очах Путіна Кемерон - сучасний "корисний дурень", тим більше що британський прем'єр згадав про корупцію, судові афери і права людини ухильно. "Фактична, ненавмисна легітимізація путінізму - якщо вона справді стане результатом поїздки Кемерона - була б украй небажаною", - пише автор, називаючи справу Литвиненка лише верхівкою айсберга. Тісдолл вказує на придушення вуличних акцій демократичної опозиції в грудні минулого року, розширення повноважень ФСБ і процес над Ходорковським.

Невже Британія повинна мовчати про "послужний список" путінського режиму в області прав людини, політику Путіна на мусульманському Кавказі, обструкціонізм Росії щодо сирійського питання і наявну співпрацю з Іраном в ядерній сфері? "Забагато пігулок, які слід проковтнути взамін на кілька сумнівних контрактів", - вважає автор.

Виступаючи в МГУ, Девід Кемерон розповів, що в 1985 році на чорноморському пляжі його імовірно намагалися завербувати в КДБ, пише московський кореспондент The Guardian Люк Гардінг. "Навряд чи Путін вважав би цю історію кумедною, але, як би там не було, вчора Кемерон знову близько стикнувся з КДБ - він провів переговори з Путіним", йдеться в статті. Кемерон також тепло поспілкувався з Медведєвим.

Ні Лондон, ні Москва, мабуть, не мають ілюзій, ніби одноденний візит Кемерона спричинить за собою прорив, продовжує автор: про повернення до взаємин 10-річної давності - до Іраку, "кольорових революцій" і російсько-грузинської війни - мови не йде. "Дехто забув, що Кемерон злітав у Тбілісі, щоб висловити підтримку Саакашвілі. Але Путін не забув".

Причини взаємного охолодження відомі: для Британії це вбивство Литвиненка, для Росії - проблема юридичної взаємодопомоги та екстрадиції. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков сказав журналісту, що російсько-британські тертя почалися в 2003 році, коли британський суд надав політичний притулок Березовському. "Але саме справа Литвиненка є непереборною перешкодою", - пише автор. У Москві Кемерон чітко дав зрозуміти, що Великобританія не хоче відновлювати співпрацю з ФСБ. "Британські офіційні особи як і раніше впевнені, що у вбивства Литвиненка був "феесбешний" аспект", - йдеться у статті.

Люк Гардінг нагадує, що його самого ця "колосальна секретна організація" в лютому депортувала з Москви за те, що він писав на табуйовані Кремлем теми. "Поки Великобританія не погодиться на вимогу співпрацювати з ФСБ, взаємини між Лондоном і Москвою залишаться напруженими. А час працює на Росію", - пише автор, прогнозуючи, що Путін повернеться на президентський пост і залишиться при владі до 2020 року - набагато довше за Кемерона.

Девід Кемерон намагався знайти спільну мову під час візиту в Москву, але переговори виявили давні протиріччя між двома сторонами, повідомляє американська The Wall Street Journal. Після зустрічі в Кремлі Дмитро Медведєв сказав, що Москва і раніше виступає проти зусиль Заходу щодо введення нових санкцій стосовно уряду сирійського президента Башара Асада, і дав зрозуміти, що Кремль не пом'якшує свою відмову екстрадіювати до Великобританії Андрія Лугового, підозрюваного в отруєнні в 2006 році в британській столиці Олександра Литвиненка.

Приїзд Кемерона був покликаний показати, що, незважаючи на розбіжності, країни як і раніше співпрацюють в інших областях, і Кемерон привіз до Москви делегацію з двох десятків лідерів британського бізнесу, включаючи виконавчих директорів нафтових гігантів BP PLC і Royal Dutch Shell PLC. За словами представників британської сторони, в ході візиту були заявлені угоди на 215 млн фунтів стерлінгів (343 млн доларів), але жодної - у нафтовій сфері, мовиться в статті.

"Я хочу створити умови для нового підходу, заснованого на співпрацю", - сказав Кемерон, виступаючи перед студентами МДУ.

Кемерон в Москві продовжував наполягати на розслідуванні загадкової смерті Олександра Литвиненка, пише німецька Sueddeutsche Zeitung, і перший візит британського прем'єра до Росії за останні шість років докорінно не зміг вплинути на непевні політичні відносини. Дмитро Медведєв після зустрічі з ним застеріг від намірів політизувати справу Литвиненка. Такого роду питання, заявив голова російської держави, слід вирішувати в юридичній площині. Він в черговий раз підкреслив, що Конституція не передбачає видачі російських громадян іноземним державам.

"Взаємини між Лондоном і Москвою напружені до межі вже давно. Криза у взаєминах почалася з того моменту, як Великобританія надала притулок російському олігархові і особистому ворогу Володимира Путіна Борису Березовському. Новий будинок у Лондоні на невдоволення Москви знайшов і чеченський політик Ахмед Закаєв, якого Москва вважає терористом", - йдеться у статті. Не сприяли поліпшенню двосторонніх взаємин і недавні обшуки в московському офісі британської компанії ВР.

І тим не менше, Медведєв і Кемерон націлені на "перезавантаження" взаємин - перш за все за допомогою економічного співробітництва, підсумовує видання.