Багато звичайних українців і радикальних політиків через те, що троє миколаївських молодиків зробили з Оксаною Макар, виступають за відновлення в Україні смертної кари.

Про смертну кару українці не згадували десять років. Востаннє так прагнули крові наприкінці 90-х, коли міліція схопила серійного вбивцю Анатолія Онопрієнка, який звів зі світу 52 живі душі.

У 1999 році Онопрієнка засудили до розстрілу. Але виконати присуд не встигли - Україна стала членом Ради Європи й відмовилася від смертної кари.

Її замінили на довічне ув'язнення. Навіть його рідний брат вважає, що це надто щедрий подарунок для маніяка.

Якщо миколаївські молодики сядуть на все життя, українці ще не одне десятиліття годуватимуть їх зі своєї кишені, зауважує комуніст Євген Царьков.

Його однопартійці у Верховній Раді регулярно подають законопроект про відновлення смертної кари.

"Ветеран, який пройшов війну, ходить з ціпком, сплачує комунальні послуги, отримує 900-1100 гривень пенсії, а серійний вбивця сидить, він же, вибачте, овоч - і ми ще годуємо його на 2,5 тис гривень", - каже Царьков.

Економічний аргумент - не єдиний, запевняє Царьков. Другий - суспільство повинно мати стримувальний фактор.

Однак дозволене на рівні держави вбивство кримінальну статистику не поліпшує, стверджує правозахисник Євген Захаров.

"Наявність смертної кари не стримує вбивць, і дослідження довели, що кількість вбивств не залежить від того, є смертна кара чи ні", - каже Захаров.

Психіатр Семен Глузман зазначає, що про лінчування або публічну страту ненависних злочинців суспільство фантазує тоді, коли не вірить у правосуддя.

"Якщо ми в нашій країні почнемо страчувати, ми будемо страчувати серед них і невинних, а потім просити вибачення перед могилою", - впевнений Глузман.

Колишній суддя Микола Замковенко бачив і тих хто, і тих - кого. Сам смертних вироків не підписував, але був на процесах, де їх виголошували.

"Я багато прикладів за свою практику можу назвати, де я чув, що люди були несправедливо піддані такому покаранню, як смертна кара, а потім були реабілітовані. І ви знаєте, я не чув, щоб суддя був покараний, як я не чую і тепер. У нас по законодавству суддя не може нести покарання за те, що він виніс вирок", - зазначає Замковенко.

Комуністи стверджують, що і на це є рада. Щоб помилково не стратили невинного, буде суд присяжних із представниками громадськості, колегія суддів, можливість апеляції.

Відтермінування на півроку - ніщо, і це доводить останній приклад із Максимом Дмитренком. За гріхи "пологівського маньяка" він просидів 8 років. І сидів би ще, якби не втрутилася громадськість.

Нагадаємо, що за даними правозахисної організації Amnesty International, 2011 року в 20 країнах світу було страчено щонайменше 676 осіб. Роком раніше страти зазнали не менш як 527 осіб у 23 країнах.

У Європі єдиною країною, в якій застосовується смертна кара, залишається Бєларусь. У березні Європейський Союз неодноразово закликав президента країни Олександра Лукашенко скасувати найвищу міру покарання у зв'язку зі стратою обвинувачених у вибуху в мінському метро.