У неділю, 1 вересня, для українських школярів, студентів і викладачів починається новий навчальний рік.

Традиційно в цей день у школах проходять урочисті лінійки, присвячені початку навчального року.

У школах проходить перший святковий урок, який щороку має різні теми, після якого зазвичай вирішуються організаційні питання.

Зазначимо, що цього року в перший клас підуть близько 450 тисяч учнів, що перевищує торішню кількість першокласників.

За офіційними даними, вперше за парти в 2013 році сядуть 443 500 дітей, торік їх було 431,2 тисячі. При цьому навчання в 10-х класах продовжать 256 тисяч школярів, а в 11-х класах - майже 270 тисяч учнів.

Крім того, 1 вересня розпочнуть працювати 19500 шкіл, в яких будуть навчатися 4,1 млн дітей. Вперше цієї осені запрацюють 13 загальноосвітніх шкіл.

Президент: від того, яку якість освіти отримають діти, залежить їх майбутнє життя

У нинішньому році в українські школи піде вчитися понад 1,9 млн дітей, з них 350 тис першокласників, розповів президент України Віктор Янукович під час святкової лінійки на честь Дня знань у столичній школі № 78.

"Я хочу всіх привітати з Днем знань, яким щороку ми традиційно відкриваємо двері навчальних закладів. Цього року, як завжди, ми буде відкривати нові школи - таких шкіл буде 11" , - сказав Янукович у неділю, 1 вересня, в Києві, передає Інтерфакс-Україна.

Президент підкреслив, що завданням влади залишається забезпечення високої якості освіти, зокрема , розвиток мережі дошкільних навчальних закладів та позашкільної освіти . Він також зазначив , що завданням влади також є забезпечення дітей конкурентоспроможною у світі освітою. "Від того, яку якість освіти отримають діти, залежить їх майбутнє життя", - підкреслив Янукович.

Глава держави також зазначив, що в роботі з розвитку системи національної освіти слід пам'ятати про умови і престиж роботи вчителів. "Наше завдання - щороку ці умови покращувати", - заявив Янукович.

Раніше в опозиції зазначили , що система освіти в Україні втрачає конкурентоспроможність. "Наша вища освіта вже наближається за вартістю до оксфордcької, а за якістю все ще відстає - незважаючи на декларативні зобов'язання міністра потрапити хоч до будь-якого світового рейтингу", - вважає народний депутат від ВО "Батьківщина" Леся Оробець.

Крім того, згідно з даними соціологічного опитування, проведеного компанією InMind, 84% респондентів вважають, що в ринкових умовах українцям стає все складніше реалізовувати право на освіту.

У непростій ситуації опинилися і педагоги. Вони відзначають, як далеко нині успіх відчужений від моральності. В очах суспільства сьогодні вчитель нерідко видається невдахою, який не вміє заробляти гроші.

"Зрозуміло, що будь-які війни - політичні, економічні, збройні - виграють або програють не політики, економісти чи генерали, а шкільні вчителі. Учитель сам повинен бути економістом - тоді його учні здатні будуть підняти економіку і своєї сім'ї, і своєї держави. Учитель сам повинен бути політиком - тоді його учні не стануть ігнорувати вибори, а їх політичний вибір не буде залежати від реклами або кілограма гречки. Учитель сам повинен бути генералом - і тоді його учні будуть готові встати на захист своєї Вітчизни. Але всі ці речі можливі тільки за умови глибокої моральності самого вчителя", - переконаний шкільний педагог Леонід Стеценко.

Довідка

Закони про загальну освіту були ухвалені: в Пруссії у 1717 і 1763, в Австрії в 1774, у Данії в 1814, в Швеції у 1842, у Норвегії в 1848, у США протягом періоду з 1852 по 1900, в Японії в 1872, в Італії в 1877, у Франції в 1882 році.

У Великобританії запит на обов'язкову масову грамотність був закріплений законом Форстера ще в 1870 році. Автор закону Вільям Едвард Форстер (1818-1886) - британський промисловець, філантроп і член Ліберальної партії Великобританії.Закон зробив обов'язковою початкову освіту для дітей віком від 5 до 12 років.

У 1873 році канцлер Німеччини Отто Бісмарк провів антиклерикальну реформу освіти.

У колишній Російській імперії сфера освіти пережила радикальні реформи з 1895 по 1905 роки, коли відбулася відмова від класичних (греко-римських) гімназій і перехід до освіти в сфері природничих та технічних наук.

Радянська система освіти (1930-1955) продовжила традиції Бісмарка, запозичуючи зарубіжні успіхи і розвиваючи їх у всіх галузях - професійно-ремісничого, технічного, природничого, гуманітарного, естетичного профілю.

Радянська інженерна школа орієнтувалася на континентальні Францію та Німеччину. Після 1991 року в незалежних республіках екс-СРСР стала впроваджуватися американська модель в системі вищої освіти liberal arts education. З початку 2000 років масова освіта в школах проходить уніфікацію. Одним з інструментів уніфікації є тестова система ЗНО.

Багато експертів відзначають на початок другої декади 2000-х гуманітарну кризу і необхідність вибору напрямку розвитку.

В Україні вирішили піти второваною дорогою і зробити вибір на користь континентальної політехнічної школи Німеччини. Передбачається, що даний крок допоможе зупинити деіндустріалізацію.