Спостереження з космічної обсерваторії NASA SDO (Solar Dynamics Observatory) свідчать, що потужні вибухові процеси на Сонці - сонячні спалахи - приносять до межі земної атмосфери втричі більше енергії, ніж вважалося раніше, заявляють американські науковці, повідомляє РИА "Новости".

Сонячними спалахами називають потужні процеси виділення енергії в атмосфері Сонця у вигляді оптичного, ультрафіолетового, рентгенівського та гамма-випромінювання, протонів і електронів високих енергій, викидів плазми.

Заряджені частинки, досягаючи Землі, можуть "вбити" електроніку космічних апаратів, викликають збої в її магнітному полі - магнітні бурі, які призводять до обривів радіозв'язку й ускладнень у роботі навігаційних систем.

До появи SDO енергія сонячних спалахів вимірювалася головно у рентгенівському діапазоні, з допомогою супутників GOES. За цим параметром спалахи діляться на п'ять класів: A, B, C, M і X.

Мінімальний клас A0.0 відповідає потужності рентгенівського випромінювання на орбіті Землі в 10 наноВат на квадратний метр. При переході до наступної букви потужність збільшується вдесятеро. Саме рентгенівський пік вважається піком спалаху в цілому.

Сонячна обсерваторія SDO здатна стежити за процесами на Сонці відразу в кількох діапазонах, що дало змогу дослідникам вперше простежити за історією спалаху не тільки в "рентгені".

"Ми виявили піки, які не збігаються з рентгенівськими", - заявив Том Вудс з університету Колорадо, провідний автор статті, яка буде опублікована в Astrophysical Journal.

Вудс і його колеги досліджували 191 сонячний спалах, що сталися з травня 2010 року, за кожним з них вони стежили протягом кількох годин після його головної фази, кожні 10 секунд роблячи "знімки" в кількох діапазонах.

Інструменти, які раніше існували, могли робити вимірювання тільки кожні 90 хвилин і лише в одному з діапазонів.

Як виявилося, близько 15% спалахів мали "довгий хвіст" - вони тривали хвилини, а іноді й години після того, як головна фаза спалахів закінчувалася.

Існування цієї пізньої фази означає, що сонячні спалахи викидають у космос значно більше енергії, ніж вважалося досі.

У ході цих пізніх фаз науковці виявили вторинні піки енерговиділення в інших діапазонах, крім рентгенівського. На знімках також були виявлені додаткові корональні петлі - потоки плазми уздовж магнітних силових ліній.

Отримані дані можуть привести до значної переоцінки енергетики Сонця.

Зокрема, під час одного із сонячних спалахів, що стався 3 листопада 2010 року, кількість енергії, яка досягла земної атмосфери, за даними SDO виявилася в 3,3 раза вищою, ніж за даними "традиційних" інструментів.

Апарат SDO був запущений 11 лютого 2010 року і є найдосконалішим інструментом дослідження Сонця. У ході місії, розрахованої на п'ять років, він вивчає магнітне поле Сонця і його вплив на атмосферу Землі і клімат, "космічну погоду".

Нагадаємо, що керівник центру прогнозів космічної погоди Інституту земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль (ІЗМІРАН) Сергій Гайдаш вчора, 7 вересня, повідомив, що на Сонці сталися два потужні спалахи, які можуть призвести до магнітної бурі у п'ятницю, 9 вересня.

Нагадаємо, що наприкінці червня британські астрофізики попередили уряд країни про те, що в найближчі 18 місяців на Землі станеться найсильніша за останні 150 років магнітна буря, викликана масштабними спалахами на Сонці. Найсильніша за останні п'ять років магнітна буря почалася на Землі в ніч проти 6 серпня.