Це починає виглядати так.

Санкції не зупинять Путіна, якими б вони не були. Вони необхідні, але без будь-яких винятків, як-от тих, які ми бачимо у відключеннях SWIFT або в енергетичному секторі та банках, які його обслуговують...

Тільки війна, яка вже розпочата, може зупинити нову війну. Немає потреби прикидатися і намагатися заспокоїти нашу совість, не постачаючи Україні нічого, окрім зброї, причому надто пізно. Народ України воює за нас, а діти України захищають нас від путінського божевілля.

Повторення мантри про те, що НАТО не може допомогти Україні, вже звучить пафосно і показує боягузтво Заходу.

Путін це теж бачить. Хоча він швидко вчиться, Захід досі не розуміє, що в Україні йде європейська війна. Або ти береш участь у цьому і борешся з агресором, або стаєш співучасником військових злочинів, просто стоячи і спостерігаючи, як нищиться Україна та її народ. Так, співучасник.

Якщо ми не зупинимо Путіна в Україні, нам все одно доведеться вести війну, але в наших країнах.

Україна просить реальної допомоги, а ми дивимося, як на наших телеекранах зносяться житлові квартали, і весь час говоримо, що "сильно підтримуємо Україну".

Мені соромно чути, як лідери та чиновники НАТО бурмочуть, що вони "не можуть вплутуватися в конфлікт". Але ж ми зробили це в Сирії, Лівії, Африці, Югославії та Афганістані, чи не так?

Сьогодні Україна бореться за виживання своєї нації та за мир в Європі. Ми будемо продовжувати дивитися, як руйнується незалежна держава?

Слава Україно! Слава її героям, а поки тільки її героям, бо інших на горизонті немає.

Даля Грибаускайте