3 травня в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку почала роботу Оглядова Конференції з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Делегацію України на Конференції очолює Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Як відомо, Грищенко довгий час був членом Дорадчої ради з питань роззброєння при Генеральному секретарі ООН.

Перед учасниками конференції, яку відкрив Глава другого Комітету Конференції, Постійний представника України при міжнародних організаціях у Відні Володимир Єльченко, виступили Генеральний секретар ЦК ООН Пан Гі Мун і Генеральний директор МАГАТЕ Юкія Амано.

Делегація України візьме участь в роботі Конференції і його головних комітетів, один з яких очолює представник України.

Виступ міністра закордонних справ України Костянтина Грищенко запланований в ході сегменту високого рівня Конференції 4 травня.

США розсекретили інформацію про ядерний потенціал

США мають намір дотримуватися Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), заявив президент США Барак Обама в понеділок.

"Розробивши новий договір з Росією про СНВ і нову ядерну доктрину США, яка підтверджує важливість ДНЯЗ, США підтверджують прийняту на себе відповідальність і встановлюють можливості для подальших скорочень", - наголошується в заяві, поширеній Білим домом за підсумками конференції, присвяченої виконанню цього договору в Нью-Йорку, повідомляє " Интерфакс"

Президент США відзначив, що "впродовж чотирьох десятиліть договір був наріжним каменем наших колективних зусиль по запобіганню розповсюдженню цих озброєнь".

"Проте зараз тиск на цей режим постійно зростає", - підкреслив він.

За словами Обами, всі держави стоять перед питанням: "чи зможемо ми добитися дотримання прав і обов'язків всіх країн для того, щоб уникнути розповсюдження ядерної зброї".

"Протягом найближчих тижнів ми побачимо, чи зможуть держави, що володіють ядерною зброєю, виконувати свої зобов'язання і рухатися у бік ядерного роззброєння", - заявляє президент США. На його думку, великими можливостями володіють і безпечніше себе почувають ті держави, які є "інтегрованими членами міжнародного співтовариства". "Держави, які ігнорують свої зобов'язання, знаходяться в менш безпечному, менш процвітаючому і більш ізольованому положенні", - додав глава Білого дому.

США дотрималися обіцянки і розсекретили дані про ядерну зброю.

У США є 5113 ядерних боєголовок, повідомляє британська телерадіокорпорация BBC з посиланням на військове відомство Сполучених Штатів.

Пентагон вперше офіційно назвав кількість ядерних боєголовок, що знаходяться у розпорядженні американських збройних сил. За словами представника Пентагону, що повідомив про арсенал США на умовах анонімності, ще декілька тисяч списаних боєголовок знаходяться у стадії очікування демонтажу.

Іран і США знову не домовилися по ДНЯЗ

Перший день конференції з виконання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, як і очікувалося, перетворився на заочну дуель президента Ірану Махмуда Ахмадінежада і держсекретаря США Хілларі Клінтон.

Не обійшлося і без скандального демаршу - під час виступу іранського лідера делегації США, Великобританії і Франції залишили залу засідань на знак протесту проти звинувачень в адресу США, повідомляє РИА Новости.

Кожен з ораторів-дуелянтів постарався заявити про свою прихильність ідеям нерозповсюдження і без'ядерного миру, відпустивши при цьому немало колючих зауважень на адресу опонентів. Ця полеміка проходила на тлі дискусій про можливі нові санкції Ради безпеки ООН проти Тегерана.

Президент Ірану Махмуд Ахмадінежад заявив про згоду з ідеєю обміну низькозбагаченого урану на ядерне паливо з Росії і Франції, але одночасно розкритикував США за подвійні стандарти в світовій ядерній безпеці, систему якої, на думку іранського лідера, необхідно кардинально змінити.

Клінтон, що виступала дещо пізніше, у свою чергу, звинуватила Іран в порушенні зобов'язань по ДНЯЗ, збагаченні урану всупереч резолюціям Ради Безпеки, а різкі випади Ахмадінежада на адресу Америки назвала "дикими звинуваченнями".

Іран згоден обміняти уран на паливо

Найбільш очікуваним світовою пресою був виступ Ахмадінежада. Не тільки тому, що він виявився єдиним президентом на форумі, але головним чином через очікування відповіді Тегерана на пропозиції по обміну низькозбагаченого урану на ядерне паливо для іранського дослідницького реактора, яке може бути виготовлене в Росії і Франції, - що гарантувало б його невикористання для розробки ядерної зброї.

Прийняти цю пропозицію МАГАТЕ знов закликав Ахмадінежада генсек ООН Пан Гі Мун на відкритті конференції. Іранський лідер почав свій виступ з відповіді на цей заклик.

"Хочу відповісти на заклик генерального секретаря ООН про обмін урану на ядерне паливо, м'яч на нашій стороні. Іран завжди був готовий на це, і я хочу ще раз оголосити, що для Ірану це є прийнятним, і ми зробили свою пропозицію із цього приводу. Тепер м'яч знаходиться на стороні інших держав, які повинні прийняти наші пропозиції", - сказав Ахмадінежад.

Втім, іранський президент не пояснив, за яких умов може бути здійснений цей обмін.

Клінтон не вірить в обіцянки Ахмадінежада

Реакція Клінтон на обіцянку Ахмадінежада погодитися поміняти низькозбагачений уран виявилася більш ніж холодною. Держсекретар США - вже після свого виступу з трибуни форуму - заявила журналістам, що не бачить підстав вірити в щирість слів Ахмадінежада про згоду з пропозицією МАГАТЕ про "ядерний обмін", оскільки Тегеран, що спочатку погодився на цю схему в жовтні 2009 року, потім дезавуював свою згоду, виставивши нові умови.

"Виявилось, що іранський президент приїхав сюди без жодних намірів поліпшити режим ДНЯЗ, він приїхав, щоб відвернути увагу від нездатності свого уряду виконувати свої міжнародні зобов'язання... Серед інших речей, про які говорив сьогодні президент Ірану, була його заява про те, що він погодився з пропозицією МАГАТЕ по постачаннях палива для дослідницького реактора. Іран раніше неодноразово робив плутані, суперечливі і неточні заяви, щоб створити враження, що він займає гнучку позицію стосовно пропозиції. Але ми не бачимо досі жодних ознак того, що Іран дійсно має намір прийняти жовтневу пропозицію МАГАТЕ або будь-який варіант цієї пропозиції, який служив би досягненню мети становлення довіри", - сказала Клінтон.

Вона додала, що "якщо Іран дійсно змінив свою позицію, то він повинен надати МАГАТЕ ясне свідоцтво цього".

Очевидно, Клінтон закликала Тегеран дати конкретні пояснення того, що ж з технічного боку означає фраза Ахмадінежада про можливість обміну урану на паливо.

Держсекретар США дала зрозуміти, що Вашингтон не закрив остаточно двері у вирішенні іранської ядерної проблеми іншими, ніж санкції, способами.

Разом з тим, вона знов вказала на те, що за невиконання зобов'язань перед МАГАТЕ Іран повинен відповідати.

Три делегації вийшли із залу на знак протесту

Крім важливої, але так до кінця і не проясненої заяви про згоду на обмін урану, Ахмадінежад виступив з цілою низкою пропозицій по реформуванню, на його думку, несправедливої системи ядерної безпеки, а також піддав жорсткій критиці США за "подвійні стандарти" і "загрозу застосування ядерної зброї проти інших країн, включаючи Іран".

Він також нагадав, що саме Сполучені Штати єдині в світі застосували ядерну зброю, скинувши атомні бомби на Хіросіму і Нагасакі.

Серед звинувачень на адресу США з вуст іранського лідера прозвучали заяви про те, що Вашингтон ніколи не виконував своїх зобов'язань по ДНЯЗ.

"Уряд Сполучених Штатів не тільки застосував ядерну зброю проти Японії, але і продовжує загрожувати застосуванням її проти інших країн, включаючи Іран... США в останні десятиліття неодноразово починали війни проти тих, хто колись був їх союзником... Розвідувальні служби США і сіоністський режим (так іранські політики називають Ізраїль) підтримують великі терористичні мережі", - ось лише деякі із заяв Ахмадінежада, які викликали різку реакцію американської делегації.

Після цих слів в середині виступу іранського лідера делегації США, Великобританії і Франції залишили зал засідання на знак протесту. Держсекретар США Хіларі Клінтон, що очолює амерканську делегацію, на виступ Ахмадінежада не пішла з самого спочатку.

Пізніше, в своїй промові з трибуни конференції Клінтон назвала заяви іранського лідера "дикими звинуваченнями", а сам Іран - "єдиною, присутньою на цій конференції, країною, що не виконує свої зобов'язання по ДНЯЗ".

Примітно, що іранська делегація - хоча і без Ахмадінежада - уважно вислухала Клінтон і залишати залу на знак протесту не стала.

іран пропонує реформувати ДНЯЗ

Критику існуючої системи ядерної безпеки Ахмадінежад доповнив новими ініціативами по її поліпшенню, деякі з яких носили вельми радикальний характер. Так, іранський президент запропонував реформувати структуру керівних органів МАГАТЕ, зокрема, припинити членство в Раді керівників МАГАТЕ Сполучених Штатів і інших країн, "що загрожують неядерним країнам застосуванням ядерної зброї".

"Як може уряд США бути членом Ради керівників (МАГАТЕ), якщо він не тільки застосував ядерну бомбу проти Японії, але і використовував зброю із збідненим ураном у війні проти Іраку?" - сказав Ахмадінежад.

Ще одним справедливим заходом для встановлення системи ядерної безпеки в світі він назвав "демонтаж ядерної зброї, дислокованої на військових базах США і їх союзників в інших країнах, включаючи Німеччину, Італію, Японію і Нідерланди".

Ахмадінежад також закликав до негайного виконання рішення Конференції з ДНЯЗ 1995 року про створення на Близькому Сході зони, вільної від ядерної зброї, перешкодою для якого є позиція Ізраїлю.

Крім того, президент Ірану закликав до повного знищення ядерної зброї і трансформації ДНЯЗ в Договір про ядерне роззброєння і нерозповсюдження ядерної зброї, а також до створення спеціальної групи по контролю за роззброєнням і нерозповсюдженням.

"Група повинна працювати з ефективною участю незалежних держав, встановивши крайній термін для повного знищення всіх ядерних озброєнь по конкретному графіку", - пояснив іранський лідер.

Втім, поки відгуків на реформаторські пропозиції Ірану не надходило.

ДНЯЗ - міжнародна угода по контролю над розповсюдженням ядерної зброї і пов'язаних технологій, покликане забезпечити міжнародний контроль за виконанням державами зобов'язань за договором. Він закріплює невід'ємне право всіх держав-учасників на дослідження, виробництво і використання ядерної енергії в мирних цілях. Договір схвалений Генассамблеєю ООН 12 червня 1968 і відкритий для підписання 1 липня 1968. Набув чинності 5 березня 1970. В даний час учасниками ДНЯЗ є всі країни ООН, окрім Ізраїлю, Індії, КНДР і Пакистану.

Оглядова конференція з виконання ДНЯЗ проводиться кожні п'ять років і повинна завершуватися одноголосним ухваленням декларації. Відсутність підсумкового документа, як на конференції 2005 року, вважається свідченням провалу форуму.