5 липня в усьому світі відзначається день бікіні. Свято приурочене до історичного показу нової моделі купальника в Парижі 5 липня 1946 року. Цей показ настільки приголомшив глядачів, що бікіні почали порівнювати з вибухом ядерної бомби.

Назву "бікіні" мінімалістичний костюм отримав на честь атола, на якому в той час проводилися ядерні випробування.

Ідея зшити купальник з маленького клаптика тканини прийшла інженеру Луї Ріару, що успадкував від матері майстерність з пошиття дамської білизни.

Зшити міні-купальник було не складно, а ось знайти дівчину, яка б ризикнула надіти настільки відвертий наряд на презентацію у басейну Молінарі, було дуже непросто. Французьких манекенниць лякала перспектива назавжди зіпсувати свою репутацію. У результаті Ріару довелося звернутися за допомогою до танцівниць з Казино де Парі. Одна з них - Мішелін Бернардіні - настільки вразила публіку, що по завершенні шоу одержала тисячі пропозицій вийти заміж.

Незважаючи на широке висвітлення даної події в пресі, жінки не поспішали надягати бікіні на пляж. Тим більше що поява в такому купальнику в Італії, Португалії та Іспанії могла обернутися арештом.

У США бікіні стали носити раніше європейців, і цьому багато в чому сприяв один курйозний випадок. У 1943 році уряд країни закликав швейні фабрики економити на тканині, яка використовується для пошиття купальників, на 10%. Таке побажання було висловлено в рамках політики загальної економії часів Другої світової війни. На бікіні йшло всього лише півметра тканини, тоді як на закриті купальники - до двох метрів.

Зміна у ставленні до бікіні в Європі відбулася з появою фільму Роже Вадима 1956 року "І Бог створив жінку" з Бріджит Бардо у головній ролі. Актриса з'явилася перед глядачами в шикарному білому купальнику, який одразу ж узяли на замітку модниці.

Режисери теж зрозуміли всю силу бікіні, і вже на початку 60-х років міні-купальник красувався на першій дівчині Бонда у виконанні Урсули Андрес. Чоловіки буквально штурмували кінотеатри, в яких йшла чергова серія "бондіани" "Доктор Ні".

З часом бікіні стали з'являтися на подіумах і на сторінках журналів. Міні-купальник надихнув дизайнерів на нові сміливі "винаходи", такі як монокіні і стринг-бікіні. Монокіні, розроблені стилістом Руді Гернрайхом, представляли собою трусики, що переходять у дві тоненькі підтяжки. Революція відбулася і в чоловічій моді, на зміну смугастому обтягуючому костюму прийшли плавки.