Зі статті Путіна в "Российской газете" можна зробити висновок, що знову занадто мало російських грошей буде спрямовуватися на реформування економіки і занадто багато - на роздутий військовий апарат, пишуть ЗМІ. Суспільство має дати оцінку закликам Путіна готувати Росію до війни із Заходом, вважають деякі експерти: "Це думка вкрай неврівноваженої людини".

"У страху перед Заходом: Путін обіцяє провести найбільше із закінчення холодної війни нарощування збройних сил" - так названо коментар Christian Science Monitor до свіжої статті Путіна, опублікованій у "Российской газете". У цьому світі "міжнародне право валиться, Захід не соромиться втручатися у справи суверенних держав, а конкуренти можуть вдертися в Росію, аби захопити її багатющі природні ресурси", переказує видання міркування Путіна.

На погляд російського експерта Олександра Гольця, прем'єр "не врахував необхідності всеосяжних реформ російської оборонної промисловості", повідомляє видання. Правда, Гольц знайшов у статті "багато розумних речей": так, Путін вперше заявив, що мета - відмовитися від військової повинності і створити сучасну армію на добровільній основі.

Суспільство має дати оцінку закликам Путіна готувати Росію до війни із Заходом, вважають деякі експерти. "Це думка вкрай неврівноваженої людини, який відкрито заявляє, що проти нього і Росії весь світ і що ми повинні від всіх оборонятися", - зауважив оглядач "Новой газеты" Павло Фельгенгауер. На його думку, план Путіна не тільки неможливий, а й параноїдальний.

Путін пообіцяв за найближчі 10 років збільшити оборонний бюджет майже вдвічі, зазначає The Financial Times. "Він прагне поліпшити своє реноме в очах військових" напередодні виборів, вважає журналіст Чарльз Кловер.

Неясно, як буде фінансуватися таке нарощування оборонки, оскільки воно накладається на інші великі витрати - на соціальну сферу і на інфраструктуру, зауважив головний економіст московського відділення Deutsche Bank Ярослав Ліссоволик. "Виникає дилема: скоротити інші статті витрат чи підвищити ефективність бюджету в цілому, якщо вони це зможуть", - сказав він.

Російські військові реагують скептично, зазначає автор статті. Неназваний консультант Міноборони радить поставитися до програми Путіна "як до будь-якої передвиборної обіцянки, тобто почекати, чи буде вона взагалі виконуватися".

Експерт Французького інституту міжнародних досліджень (IFRI) Жульєн Носетті в інтерв'ю Le Nouvel Observateur сказав, що Путін повертається "до логіки обложеної фортеці, виступає за безпрецедентне переозброєння країни". Він визнав, що ідея конфронтації із Заходом досі популярна в Росії: "Існує ідея змови навколо подій на Близькому Сході, передусім в Ірані. На думку частини населення, а також російського МЗС, все, що відбувається в світі, є наслідком змови Держдепартаменту США та ізраїльських маневрів. Путін зрозумів це і осідлав антиамериканську хвилю".

Носетті зазначив, що Путін ніколи не говорить про питання безпеки "врівноважено і дипломатично" - він віддає перевагу войовничій риториці. Експерт вважає, що останні заяви адресовані не тільки виборцям, а й міжнародному співтовариству.

Носетті назвав парадоксальним становище Росії в Сирії. "З одного боку, простір для маневру у Москви дуже невеликий, з другого - помітні хитання Росії в цьому питанні. Політичні події в Сирії застали її зненацька, і вона насилу пристосовується до ситуації. Російська сторона застрягла в традиційних, радянських схемах, і їй складно перенестися в 2011-2012 роки. Я погано собі уявляю, як Москві вдасться вибратися з цього болота".

Володимир Путін знову обіцяє "сильну Росію" - за рахунок мільярдних інвестицій у ВПК, пише Ханна Байтцер в Süddeutsche Zeitung. "Ніби й не було минулих п'яти років, - коментує журналістка, - п'яти років, за які світ пережив небувалу фінансову кризу, що з особливою силою вразила Росію".

"Економічна система, орієнтована тільки на сировину, побита наче міллю корупцією та кумівством, в 2008 році розвалилася, як картковий будиночок. Рубль упав у прірву, інвестори розбіглися з ненадійного ринку, що розвивається, - описує Байтцер. - Принаймні, тоді керівництву стало ясно: бомби, танки, нафта і газ не роблять з країни наддержаву. Відтоді президент Дмитро Медведєв, як мантру, повторював обіцянки реформ: "економіка повинна спиратися на інновації, корупцію необхідно приборкати". Але для цього, на загальну думку, Росії потрібні і політичні реформи, і Захід з його грошима, ноу-хау, його ринками.

"Тим часом восени 2011 року стало ясно: після президентських виборів у березні 2012 Дмитро Медведєв повернеться у другий ряд, біля керма знову постане Володимир Путін. З його статті в "Российской газете" можна зробити висновок, що знову занадто мало державних грошей буде витрачатися на інновації в економіці і дуже багато - на роздутий військовий апарат", - пише автор.

У перемозі Путіна на березневих виборах не сумніваються навіть найбільш непримиренні критики. Однак, зауважує журналістка, є й такі росіяни, які виходять на демонстрації проти Путіна і "вимагають саме тих реформ, які в минулі роки обіцяв Дмитро Медведєв".

Переклад InoPressa