Чим такі хороші ці жінки, що немолоді чоловіки із західних країн платять по 2800 фунтів за можливість з ними познайомитися? - дошукується відповіді The Sunday Times. Маються на увазі українки, зустрічі з якими входять в програму так званих романтичних турів. Журналістка Хелен Кройдон взяла участь в поїздці і тепер ділиться враженнями.

Місце дії - Одеса. Температура - мінус двадцять, але десятки жінок, що стоять у черзі до дверей нічного клубу Palladium, одягнені легко: вечірня сукня (поверх накинута шубка), туфлі на шпильках і тонкі колготки. "Вони запаморочливо гарні; бездоганний макіяж приховує почервоніння шкіри від морозу", - оповідає автор.

Під'їжджає автобус, з якого виходять близько 25 елегантно одягнених чоловіків середніх років - "британці, американці та європейці" (так у тексті, британці таким чином часто дистанціюються від континентальної Європи - Inopressa). Вони приїхали шукати собі дружин. Поїздка організована сайтом AnastasiaDate.com.

"Чому ж ці жінки не шукають потенційних шанувальників серед співвітчизників? В Україні 10 жінок припадає на 9 чоловіків. До тих, хто після 25 років не перебуває в шлюбі, ставляться несхвально, а середня зарплата - 200 фунтів на місяць", - роз'яснює видання.

47-річний юрист Джеремі з Бірмінгема хоче завести собі дітей. "У мене на батьківщині моїм одноліткам пізно народжувати, а тридцятирічні жінки не цікавляться 47-річним чоловіком", - пояснює він.

23-річна Ірена, студентка біофаку, зареєструвалася на сайті три роки тому і побувала на 20 побаченнях з іноземцями. "В Україні чоловіки ледарі. Вони хочуть, щоб жінки їх утримували. Тому дівчата хочуть виїхати", - каже вона. "Здається, всі дівчата зневажають своїх співвітчизників і схиляються перед західними чоловіками", - зробила висновок журналістка. Причина не тільки в романтичній любові: в Україну заміжжя підвищує соціальний статус. "Це наше єдине призначення у житті", - сказала якась 20-річна дівчина.

Авторка закликає не насміхатися з вищеописаних спроб укласти шлюб: в культурах, де одружуються з романтичного кохання, набагато більше розлучень. "Римляни ввели в ужиток обручку як спосіб внести завдаток за дружину. Можливо, віза й авіаквиток - лише сучасна версія", - міркує журналістка.

На тій же сторінці видання публікує сповідь британця, який одружився з українкою Настею. Його монолог записала журналістка Франческа Горнак.

Шлюб виявився вкрай невдалим: Настю дратував британський клімат, протяги в будинках, їжа: "Якщо їй не вдавалося щодня поїсти борщу, це була катастрофа". Коли з'явилася дитина, Настя стала владною, надто в плані "страху перед холодом, закладеного в її рідній культурі, - нашого сина перед виходом на вулицю доводилося мало не забинтовувати, морозиво було під забороною". Зрештою вона поїхала в Україну і забрала дитину, а чоловік виявив, що розлучений з нею за українськими законами, але не за британськими.

Герой радить женихам вчити мову, знайомитися з особливостями культури і збирати відомості про минуле наречених.

Переклад InoPressa