Нічого радикально нового, а тим більше «страшного» в доповненнях до закону про РНБО немає.

Про це у своєму блозі на сайті газети «День» пише екс-глава СБУ, колишній міністр оборони, координатор співробітництва України з НАТО та ЄС у сфері безпеки Євген Марчук.

На його думку, проблема в іншому. Нічого радикально нового, а тим більше «страшного» в доповненнях до закону про РНБО немає, наголошує Марчук.

«Функції контролю та координації були і є в чинному законі, а корупція в органах влади, відповідно до закону про основи національної безпеки, – це одна з внутрішніх загроз національній безпеці. Керівником Радбезу є не його секретар, а Президент, і всі рішення Радбезу вводяться в дію тільки указами Президента. Так було, так є і так буде. Тобто Президент ніколи не віддасть управління РНБО нікому. За Конституцією, РНБО очолює тільки Президент. І взагалі ми повинні пам’ятати, що чинний Президент не може делегувати навіть частину своїх повноважень нікому і ніколи. Навіть якби він захотів це зробити, йому це не дозволяє закон», – наголошує екс-глава СБУ.

Він зазначає, що проблема у тому, що нові молоді депутати могли відчути якийсь підступ у технології продавлювання проекту закону. «Мабуть, не було лікнепу для молодих депутатів, не було нормального обговорення в комітетах і їм нормально не пояснили складні питання. Національна безпека – це тільки на перший погляд проста для розуміння система знань. Як у футболі – всі розбираються, а чемпіонами світу команди стають тільки завдяки видатним тренерам», – йдеться у блозі.

Марчук зазначає, що у чинному Законі «Про основи національної безпеки України» 2003 року в ст. 7 серед багатьох загроз національним інтересам і національній безпеці України вказується й «...поширення корупції в органах державної влади, зрощення бізнесу і політики, організованої злочинної діяльності».

«Водночас при обговоренні в залі Верховної Ради бурхливими оплесками народних депутатів зустрічається критичне зауваження однієї з депутатів про те, що координація боротьби з корупцією з боку РНБО – це прагнення взяти під контроль діяльність правоохоронних органів і насамперед Антикорупційного бюро тощо. Навряд чи народний депутат знала, що говорить закон про основи нацбезпеки, а доповідач – Голова комітету Пашинський, мабуть, не зовсім переконливо роз’яснив всьому залу «на пальцях», що формула «координація... боротьби з корупцією» абсолютно законна для завдань РНБО, бо це одна з визначених законом внутрішніх загроз національній безпеці. До речі, ця норма була й раніше. І так майже щодо всіх інших «страхів «своїх», що не голосували», – наголошує Марчук.

Він також зазначає, що потрібно роз’яснити і розвіяти всі сумніви щодо Антикорупційного бюро.

«І взагалі, судячи з усього, потрібен невеликий лікнеп, що таке РНБО. Який державний переворот, коли в РНБО входять Прем’єр-міністр, голова Верховної Ради, Генпрокурор і майже половина Кабінету Міністрів. Яка б не була гіперболізація повноважень секретаря РНБО, вона не дозволяє йому безпосередньо втручатися в управлінську діяльність будь-якого відомства. Тим більше, що жоден керівник жодного відомства не підпорядковується секретареві РНБО. Потрібно спокійно розвіяти виниклі підозри про те, що Президент нібито хоче перекласти частину своїх повноважень на секретаря РНБО і, не вводячи воєнного стану, зробити з РНБО де-факто ставку Верховного головнокомандувача. А далі це породжує страх, що може бути де-факто(!) введений режим воєнного стану в сенсі різних обмежень і вседозволеності влади. Тим більше що ґрунт для таких припущень породжує де-факто режим повномасштабної війни з хвилями мобілізації, хоча де-юре війни немає, є режим АТО, який, за законом, не передбачає не тільки мобілізації, а й багатьох інших чутливих для людей явищ», – йдеться у дописі.

На думку Марчука, багатьох, особливо військових, які не голосували «за», могла насторожити репліка Юрія Луценка про те, що РНБО повинна буде стати свого роду ставкою Верховного головнокомандувача: «Це порівняння для людей знаючих, особливо військових, важко сприймати. Ставка – це структура за воєнного стану і тоді всім керує Президент, а воєнного стану немає, є АТО. Перекладення функцій ставки на РНБО без введення воєнного стану? І щоб відповідав за все секретар?».

Марчук зазначає, що був за введення тимчасового (на 1-2 місяці) воєнного стану в деяких районах Донецької та Луганської областей ще в червні цього року, одразу після інавгурації Президента Порошенка, і обґрунтовував це у кількох своїх інтерв’ю. Так, там були і «за», і «проти». Рішення непросте. За його словами, тепер вводити воєнний стан вже пізно. В усякому разі ризики ще більші, ніж були тоді.

Він додає, що «при ставці, а значить – при режимі воєнного стану, старший у всьому Президент, а другим в ієрархії може бути тільки начальник Генерального штабу ЗС як старший військовий начальник для всіх військових і воєнізованих структур країни під час війни. Марчук підкреслює, що секретар РНБО може бути тільки одним із членів ставки.

На його думку, владі потрібно спокійно, без трагедій винести урок і нормально попрацювати з депутатами.

«Закон буде ухвалено, безперечно. Не потрібно одразу ж озвучувати звинувачення на адресу «своїх», які не голосували «за». Ретельніше треба. Така коаліція, як зараз, це не військова структура, де всі повинні беззастережно виконувати наказ комбата. Як кажуть, «се ля ві». Реальна парламентська демократія», – додає він.