Італійські науковці дійшли висновку, що за спиною Мони Лізи на легендарному полотні Леонардо да Вінчі зображено не абстрактний, а цілком конкретний пейзаж, повідомляє РИА "Новости" з посиланням на британську газету Daily Telegraph. Це, як стверджує дослідниця Карла Глорі, чиї доводи наводить газета, околиці містечка Боббіо на півночі Італії.

Тому, розвиває свою думку Глорі, якщо місце дії - не центр Італії, як науковці вважали раніше, виходячи з того, що Леонардо почав роботу над полотном у 1503-1504 роках у Флоренції, а північ, значить, його модель - не дружина купця Ліза дель Джокондо, а дочка міланського герцога Бьянка Джованна Сфорца. Її батько, Лодовіко Сфорца, був одним з головних замовників Леонардо і відомим меценатом.

Глорі вважає, що художник і винахідник гостював у нього не лише в Мілані, але і в Боббіо - містечку із відомою в ті часи бібліотекою, також підвладному міланським правителям.

До своїх висновків Глорі дійшла після того, як журналіст, письменник, першовідкривач могили Караваджо і глава Національного італійського комітету з охорони культурної спадщини Сільвано Вінчеті повідомив, що розгледів на полотні Леонардо загадкові літери і цифри.

Зокрема, під аркою мосту, розташованого по ліву руку від Джоконди (тобто, з точки зору глядача, в правій частині картини), виявилися цифри "72". Вінчеті вважає їх відсиланням до якихось містичних теорій Леонардо. На думку Глорі, це вказівка на 1472, коли річка Треббія (Trebbia) вийшла з берегів і знесла старий міст і змусила володаря тих країв Вісконті звести новий. Весь інший вигляд вона вважає пейзажем, що відкривається з вікон місцевого замку.

Раніше Боббіо було відомо, насамперед, як місце, де розташовано величезний монастир Сан-Коломбано, що послужив одним із прототипів для "Імені троянди" Умберто Еко. Правда, скептично налаштовані фахівці стверджують, що і цифри, і букви, виявлені Вінчеті в зіницях Мони Лізи, не більше ніж тріщини, що утворилися на полотні з плином століть.

Питання, кого ж все ж зображено на знаменитому портреті, багато років займав розуми вчених та мистецтвознавців всіх країн світу. Звучали припущення, що для картини позувала коханка да Вінчі, його мати і навіть він сам.

Вперше жінку на портреті Леонардо да Вінчі пов'язав з Лізою дель Джокондо італійський художник, архітектор і письменник Джорджо Вазарі у 1550 році. Однак, за словами представників бібліотеки, його замітки викликали багато сумніви, тому що були зроблені через 50 років після написання портрета.

У 2004 році італійський вчений Джузеппе Палант після 25-річного вивчення архівних документів з'ясував, що зображена на портреті жінка - дружина заможного торговця шовком Франческо дель Джокондо і мати п'ятьох дітей Ліза Герардіні. Саме прізвище її чоловіка послужило згодом другою назвою картини.

У 2006 році німецькі мистецтвознавці з упевненістю заявили, що розгадали таємницю Джоконди, що займала розуми любителів прекрасного протягом сторіч. За їхніми словами, на знаменитому полотні Леонардо да Вінчі зображено герцогиню Катерину Сфорца, яка тричі виходила заміж і заводила незліченні любовні романи. Як повідомляли тоді науковці, жінка, що стала моделлю да Вінчі, була матір'ю одинадцяти дітей.

Однак у 2008 році інші німецькі науковці з Гейдельберзького університету з неменшою впевненістю заявили, що на всесвітньо відомому шедеврі зображено все ж Лізу Герардіні.

Дослідники спиралися на записи, зроблені в жовтні 1503 на полях старовинної книги, що належала флорентійському чиновникові Агостіно Веспуччі, знайомого да Вінчі.

У цих коментарях чиновник порівнює да Вінчі з античним художником Апеллесом і каже, що Леонардо працює над трьома картинами одночасно, одна з яких - портрет Лізи дель Джокондо.