Юристи від імені Держприкордонслужби України переконують Офіс ЄС з інтелектуальної власності (EUIPO) зареєструвати послання українського прикордонника для російського корабля як торгову марку, однак поки без успіху.

Через юристів у Брюсселі заявку на реєстрацію послання від українського прикордонника як торгової марки, зі згоди його родини, подали ще у березні 2022 року – спершу на ім’я прикордонника, передає Європейська правда.

"Ми вважаємо, що авторство такої торгової марки має належати державі Україна, як підтвердження рішучості й непереможності українських прикордонників. Потрібно віддати належне захисникові, який цим своїм вчинком, рішучою демонстрацією непохитності надихнув українців і світову спільноту", – цитує видання речника ДПСУ Андрія Демченка.

Залучені у справу юристи зазначають, що це бажаний крок для того, щоб уникнути, на їхню думку, неминучих спроб когось іншого привласнити легендарну фразу та заробляти на ній.

Як відомо, різноманітні товари з посланням для російського корабля, широко продаються по всьому світу різними виробниками.

"На ринку є дуже погані гравці, а Україна нічого не може з цим вдіяти", – зазначає Андрій Буковник, один з юристів.

Проте посадовці європейського агентства вважають, що фраза не відповідає необхідним критеріям для того, щоб стати торговою маркою.

Ще у 2022 році в EUIPO надали відповідь, що гасло "суперечить усталеним моральним принципам", зокрема й через те, що йдеться про намір отримувати фінансовий прибуток з того, що є трагічною подією", тобто подій повномасштабної війни рф проти України.

Юристи категорично не погодилися з аргументацією відмови і вважають її навіть образливою через висловлену думку, що прикордонник буде "наживатися на війні", хоча йдеться про фразу, сказану ним в умовах прямої загрози для його життя, а сам її автор на той час був у полоні.

Щоб обійти аргумент агентства з "прибутком від війни" і для того, щоби все ж не розголошувати імені прикордонника, запит подали повторно вже від імені ДПСУ.

У грудні 2022 року його також відхилили, з мотивацією, що це нецензурна лексика, та що хоча в контексті подій фраза стала символом українського опору, реєстрація її як торгової марки – це баналізація подій війни.

Юристи подали апеляцію, і під кінець 2023 року програли її – EUIPO відхилило її, у тому числі з аргументом, що фразі "бракує унікальності", у значенні, що за нею не можна ідентифікувати та відрізнити товари чи послуги, що є критерієм для торгової марки.

Буковник не погоджується з аргументом, оскільки йдеться про конкретний епізод біля острова Зміїний і контекст подій широко відомий. У лютому 2024 року вони знову подали апеляцію на відмову.

"Це не можна порівняти з чимось іншим в історії законодавства про торгові марки у Європі… І, думаю, дуже очевидно, [...] що споживачі будуть знати, звідки товари, якщо на них використана така торгова марка", – цитує Буковника Politico.

Проте серед інших європейських експертів є думки, що шанси на успіх все ж мінімальні.

Так, шведська професорка з права інтелектуальної власності Елеонора Розаті вважає, що результат був від початку зрозумілий. Вона навела як приклади невдалі спроби реєстрації як торгових марок гасел "Je suis Charlie" (відсилка до солідарності з жертвами ісламістських терактів у Парижі в 2015 році, зокрема у редакції сатиричного журналу Charlie Hebdo), та гасла "Black Lives Matter".

За її словами, з гаслами політичного характеру передусім є проблема того, що вони не ідентифікують товар як товар конкретного виробника, що є ключовим критерієм для торгової марки як явища.