Протягом 10 років Путін з небувалою енергією керував національно-консервативною контрреволюцією в Росії, й успішно. Тепер він розраховує, що навколо Медведєва з часом утворюється ліберальна противага націонал-консерваторам, вважає американський оглядач. Повернення Путіна було б дуже вигідно Європі, яка жадає стабільності і визнає його компетентність і політичну зрілість, пишуть європейські ЗМІ.

Як розуміти чергові публічні розбіжності між Путіним і Медведєвим? Медведєв в інтерв'ю китайському ТБ сказав: рішення про те, кому балотуватися в президенти, схвалять "у доволі короткій перспективі". Через кілька годин Путін публічно натякнув, що рішення буде схвалено не аж так швидко, повідомляє The Global Post.

Кореспондент Міріам Елдер нагадує, що перед виборами 2008 року теж нагніталася невизначеність. "Тоді ближче до фіналу залишалося три кандидати - Медведєв, Сергій Іванов і невідома "темна конячка". Цього разу той-таки розклад, тільки "кандидати" - Путін, Медведєв і "темна конячка". Ознайомтеся з російським стилем демократії: пелена невизначеності створює видимість дебатів, яка приховує той факт, що рішення буде ухвалено однією-єдиною людиною", - зауважує Елдер.

"Відтоді як Медведєв прийшов до влади в 2008 році за протекцією Путіна, свого політичного наставника, якому конституція забороняла обиратися на третій термін поспіль, більшість росіян вирішила, що він просто тримає місце до повернення свого попередника, - пише на сторінках Financial Times Чарльз Кловер. - Однак в останні три тижні Медведєв почав визначати власні президентські амбіції".

У березні він піддав критиці Путіна, назвавши "неприйнятними" його зауваження з приводу лівійської війни, на цьому тижні змусив одного з найвірніших союзників Путіна, віце-прем'єра Ігоря Сєчіна, піти з посади голови ради директорів "Роснефти", а у вівторок виступив зі сміливою заявою про те, що може залишитися.

Тимчасом Путін, здається, відступає. У середу він, судячи з усього, відповів на виклик президента, сказавши журналістам, що робити заяви про вибори ще дуже рано, і додав, що ця "суєта" відволікає уряд від роботи.

Сьогоднішнє ворожіння на кавовій гущі нагадує "кремленологію" часів холодної війни, продовжує Кловер, і навіть російські експерти визнають, що вони в розгубленості. "Якщо хтось каже вам, що знає, що відбувається, він бреше", - зізнається в інтерв'ю Financial Times високопоставлене кремлівське джерело.

Олександр Ослон, голова фонду "Громадська думка", сказав у розмові з журналістом, що, незважаючи на розбіжності, обидва політики вочевидь перебувають в одній команді, "як генеральний директор і голова ради директорів великої корпорації". "Звичайно, вони розходяться в думках, іноді публічно, але це нормально", - додав він. При цьому політолог не відкидає варіанту, що вони виступлять один проти одного на загальних виборах.

За останні кілька тижнів Медведєв публічно відчитав Путіна у зв'язку з Лівією, дистанціювався від путінської моделі держкапіталізму, а тепер, на китайському телебаченні, насмілився натякнути, що його наставник застряг у минулому, і він сам зможе краще керувати Росією в найближчі шість років, пише в The Wall Street Journal журналіст Джеффрі Сміт. Тим часом у Білому домі віце-прем'єр Сєчін, організатор краху Ходорковського, що вважається в Росії і за кордоном "сильною правою рукою" Путіна, зазнав поразки від трьох олігархів в історії з великим проектом освоєння нафтових родовищ на шельфі Арктики.

Що відбувається? Автор статті не вірить, що Путін і Медведєв відкрито змагатимуться на президентських виборах, що Путін позбудеться старшинства в тандемі. "Єдина зміна, в якій можна бути по-справжньому впевненим, - зміна поколінь, та й вона буде дуже поступовою".

У Росії перехід від автократичної імперії до більш плюралістичної, сучасної і динамічної моделі забирає десятиліття. Для Путіна цей перехід - справа життя, і він усвідомлює, що рано чи пізно керівництво треба передати наступному поколінню, вважає автор статті.

"Протягом 10 років Путін з небувалою енергією керував національно-консервативною контрреволюцією, й успішно, - стверджує журналіст. - Але Путін знає, що трапляється в країнах, що не допускають політичної змагальності". Настане момент, коли силовики, з-поміж них і Путін, вважатимуть, що краще комфортне і довге життя на пенсії, аніж щоденна боротьба за політичне панування", - передрікає автор. Тоді Путіну знадобиться стратегія передачі влади, яку схвалить населення.

Тому Медведєв - ключова фігура: Путін вважає, що навколо Медведєва з часом утворюється більш ліберальна, але все ж лояльна противага націонал-консерваторам. Втім, спочатку Медведєв повинен завоювати довіру до себе, а це складно в країні, яка тонко відчуває реалії влади, зауважує автор, рекомендуючи Медведєву "в найближчі півроку продемонструвати росіянам і молодому поколінню чиновників, що він може дещо змінити".

У замітці "Помічник Медведєва здивував банкірів, попросивши ради про поліпшення інвестиційного клімату" The Wall Street Journal звертає увагу на нові риси в роботі президентської команди. У минулий четвер радник Медведєва з економіки Аркадій Дворкович зібрав російських і зарубіжних інвестбанкірів і без натяків запитав, що вони думають про план Медведєва щодо поліпшення інвестиційного клімату.

"Але Дворковича чекав ще більший сюрприз: провідні економісти банків не були знайомі з багатьма аспектами нового плану Медведєва", - стверджують автори матеріалу зі слів банкірів, присутніх на зустрічі. Банкіри, мабуть, зійшлися на тому, що необхідно більш чітко доводити ключові фінансові плани і завдання до інвесторів, зокрема публікувати на урядових сайтах скрупульозно складені тексти англійською мовою.

У екс-президента Росії Володимира Путіна є гарячі прихильники серед колишніх європейських партнерів: останнім часом все частіше лунають голоси, які майже відкрито заявляють, що повернення Путіна до справ було б дуже вигідно Європі, пише Tribune de Genève. У мінливому світі, де постійно присутня загроза, Європа прагне знайти стабільність. Підсумки діяльності колишнього лідера Кремля є уособленням цієї стабільності, йдеться в статті.

"У 2008 році Путін поступився своїм місцем. Він діяв відповідно до закону", - нагадала на недавній конференції Інституту міжнародних і стратегічних відносин (IRIS) секретар Французької академії Елен Каррер д'Анкосс. На думку італійського сенатора Лаури Бьянконі, така поведінка "характерна для сучасних демократій". Віце-спікер чеського парламенту Любомир Заоралек у відкритому листі пише: "Повернення Володимира Путіна до керівництва державою з усіх поглядів сприятливий для нас варіант: ми його знаємо, тому він для нас перестає бути непередбачуваним, а його компетентність і політична зрілість визнані як його народом, так і його міжнародними партнерами", - цитує газета.