Парламентська Асамблея Ради Європи закликала Верховну Раду ініціювати всеосяжну конституційну реформу.

На засіданні Асамблеї було прийнято поправку Моніторингового комітету, в якій ідеться, що ПАРЄ "бере до уваги рішення Конституційного суду від 1 жовтня 2010 року, яке оголошує неконституційним закон №2222 про внесення змін до Конституції в 2004 році".

Асамблея вважає, що це рішення має "підштовхнути Верховну Раду ініціювати всеосяжний процес конституційної реформи з метою приведення Конституції у повну відповідність до європейських стандартів", передає "Українська правда".

Крім того, ПАРЄ звернулася до Венеціанської комісії з проханням дати оцінку рішенню Конституційного суду щодо скасування політреформи 2004 року.

Наступною доповіддю ПАРЄ буде доповідь про конституційний статус України. Про це повідомила депутат від НУ-НС, член української делегації у ПАРЄ Ольга Герасим'юк в ефірі "5 каналу", телефоном зі Страсбурга.

"Історія, що яка сталася з рішенням Конституційного суду, викликала тут буквально шок", - зазначила вона.

Розповідаючи про ухвалення резолюції ПАРЄ, Герасим'юк уточнила: "Всі говорять про те, що цьогорічна резолюція найжорсткіша".

"Тепер ми точно не можемо нікому обіцяти, що завтра з нас знімуть моніторинг, тільки тому, що ми будемо головувати навесні в Комітеті міністрів у Раді Європи", - розповіла депутат.

За словами члена української делегації у ПАРЄ, найбільшим предметом турботи і занепокоєння Асамблеї було питання свободи слова.

"Питання позбавлення частот "5 каналу" і ТВі лунало практично у кожному виступі на дебатах... Усі політичні групи, хоч яких би переконань вони дотримувалися, говорили про сумнівність рішення щодо вибіркового позбавлення двох каналів ліцензій", - зазначила вона.

Герасим'юк уточнила, що єдиним голосом проти, тобто "за" дії української влади, був голос російської делегації".

"І це насторожило буквально всіх", - додала депутат.

Грищенко побачив рух України в демократичному напрямку

Резолюція ПАРЄ свідчить про рух України в демократичному напрямку. Про це заявив міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, коментуючи ухвалення ПАРЄ резолюції щодо України.

"Вважаю, що дана резолюція цілком підтверджує очевидний для всіх факт: демократія в Україні пустила глибоке коріння", - цитує прес-служба МЗС голову міністерства.

За його словами, сам хід дискусії навколо проекту резолюції ПАРЄ показав, що в України є як влада, яка здатна працювати ефективно, так і опозиція, яка має можливість критикувати владу, вказувати на її помилки усередині країни і за її кордоном.

"Майбутнє головування України в Комітеті міністрів у Раді Європи має вкотре показати, що Україна є демократичною країною, і вирішити важливе для нас завдання - зняти моніторинг з України", - резюмував міністр.

Європа не врахувала позицію української опозиції

Жодна поправка української опозиції не була врахована в резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи. Про це повідомила депутат від Партії регіонів, член української делегації в ПАРЄ Юлія Новікова в ефірі "5 каналу".

Вона уточнила, що "не було прийнято нічого, щоб зробило жорсткішою резолюцію, від початку запропоновану доповідачами".

"Жодна поправка, що зробила б жорсткішою цю резолюцію від опозиції, не була підтримана ні в Моніторинговому комітеті, ні в залі Парламентської асамблеї", - розповіла Новікова.

На думку "регіоналки" це дозволяє говорити, що "час, коли ПАРЄ й інші інститути Європи були інструментом у вирішенні якихось політичних завдань і отриманні якихось політичних дивідендів, вже в минулому".

5 жовтня Парламентська Асамблея Ради Європи підтримала резолюцію щодо України. Резолюція Асамблеї про "Функціонування демократичних інституцій в Україні" була підтримана 102 голосами з 109. Один голос – проти. У ПАРЄ зазначили, що за довгий час це перша резолюція прийнята абсолютною більшістю.

У резолюції Парламентська Асамблея Ради Європи визнала факти тиску на громадянське суспільство України з боку СБУ.

Зокрема, на засіданні Асамблеї було прийнято поправку моніторингового комітету до резолюції ПАРЄ "Функціонування демократичних інститутів в Україні".

В поправці висловлюється "стурбованість з приводу збільшення кількості достовірних повідомлень про невиправдану участь Служби безпеки у внутрішніх політичних справах, в тому числі тиск на журналістів, партійних активістів і активістів громадянського суспільства та їхніх родичів".