Верховна Рада України відмовилася ухвалити закон "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою".

Як передає УНІАН, за ухвалення даного проекту документа в першому читанні проголосували лише 177 народних депутатів з 421, зареєстрованого в сесійній залі.

За ухвалення відповідного рішення проголосували лише 7 депутатів з фракції Партії регіонів, 97 - "БЮТ-Батьківщини", 47 – НУНС, 20 - Народної партії, 2 - групи "Реформи заради майбутнього", 4 позафракційних депутатів. Фракція КПУ взагалі не дала жодного голосу.

Обговорення даного документу було бурхливим. Зокрема, з критикою до нього поставилися депутати від Партії регіонів та КПУ. Депутат з фракції КПУ Петро Цибенко взагалі заявив, що якщо провести ретельний аналіз, то депортація була вимушеним кроком.

Петро Симоненко заявив, що "Вони в один день перейшли на бік Гітлера і присягнули, щоб воювати на боці Гітлера. Саме ці представники сприяли тому, що були здані і зраджені всі закладки для організації партизанського руху в Криму", - сказав головний комуніст, додавши, що татари "охороняли концентраційні табори".

"Саме для порятунку кримськотатарського народу був застосований захід вивезення з території Криму. Чому? Тому що ці злодіяння обов'язково привели б до стану громадянської війни", - заявив Симоненко.

Законопроект, розроблений депутатом з фракції НУ-НС Мустафою Джемільовим, передбачав, що Україна визнає депортації народів, національних меншин та осіб з місць постійного проживання на підставі рішень, прийнятих органами державної влади колишнього СРСР, як незаконні та злочинні акти, вчинені проти них, та визначає відновлення прав громадян України з кола депортованих осіб пріоритетною сферою політичного, соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства.

Передбачалося, що держава гарантує громадянам України з кола депортованих осіб, які повернулися в місця їхнього постійного проживання на момент депортації, права згідно з Конституцією України та створення умов для облаштування, забезпечення землею, житлом, працевлаштування, збереження і розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності.

Крім того, держава створює умови для добровільного повернення в Україну, адаптації та інтеграції в українське суспільство депортованих осіб. Держава забезпечує право депортованих осіб на повернення історичних назв населених пунктів, що були перейменовані за часи СРСР через депортації кримськотатарського народу та осіб інших національностей, вчиненими за національною ознакою у 1941-1944 роках.

Депортованими мали визнаватися особи з числа депортованого кримськотатарського народу, який було піддано насильницькому переселенню в період 1941-1944 років, що передбачало депортацію всіх без винятку представників цього народу з місць їхнього постійного проживання, та які набули громадянства України; особи із числа національних меншин, яких було піддано насильницькому переселенню в період 1941 – 1944 років з місць їхнього постійного проживання з усієї або частини території України та які набули громадянства України; особи (громадяни колишнього СРСР), які були примусово направлені у визначені місця проживання (на спецпоселення) до членів своїх сімей після закінчення військової служби, повернення з евакуації, відбуття примусових робіт, покарання тощо, та які набули громадянства України; особи (громадяни колишнього СРСР), які на момент депортації перебували за межами місць постійного проживання, але на яких згодом були поширені обмеження їхніх прав і свобод за національною ознакою, зокрема заборона на повернення і проживання в місцях постійного проживання, та які набули громадянства України тощо.

Вилучені внаслідок депортації будівлі та інше майно по змозі (якщо будинок не зайнятий, а майно збереглося) повертаються депортованій особі або її спадкоємцям натурою. У разі відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна.

Водночас парламент ухвалив рішення про направлення на повторне перше читання цього проекту документа і вирішив його розглянути наступного пленарного тижня. За це проголосували 366 народних депутатів з 421, зареєстрованого в сесійній залі.

Нагадаємо, що напередодні Дня пам'яті жертв депортації опозиціонери в русі кримських татар оголосили про початок голодування. 15 травня у Сімферополі зібралося близько 20 осіб, серед яких були люди похилого віку і жінки з дітьми: вони вимагали від українського уряду до 18 травня ухвалити проект закону "Про відновлення прав і реабілітації репресованого кримськотатарського народу".

Крім того, кримські татари закликають міжнародне співтовариство організувати форум з питань відновлення їхніх прав.