Україна не визнаватиме незалежність Абхазії і Південної Осетії. Про це заявив міністр закордонних справ України Костянитн Грищенко в інтерв'ю "КоммерсантЪ-Украина".

Міністр закордонних справ також стверджує, що договір про демаркацію сухопутної частині кордону між Україною і Росією готовий до підписання, а про делімітацію морської частини держкордону "ведуться інтенсивні переговори".

Як каже Грищенко, запровадження спільного прикордонно-митного контролю не очікується. "Цього не дозволяють законодавства двох країн, але ми вживаємо найсерйозніших заходів зі спрощення проходу кордону з двох сторін", - зазначив він.

Глава МЗС ніяк не прокоментував інформацію про те, що перший заступник міністра закордонних справ Володимир Хандогій, можливо, поїде послом до Росії. За словами Грищенка, прізвище нового посла і дату його від'їзду назвуть тоді, коли завершаться "усі необхідні процедури".

Інших російських військових баз, окрім ЧФ РФ, на території України не буде

"Харківський договір" про Чорноморський флот Російської Федерації, підписаний президентами 21 квітня, "лише продовжує на 25 років термін перебування російського флоту в Україні, не змінюючи умови договорів", заявив міністр.

"Решту всіх проблемних питань ми маємо вирішити в переговорному порядку в рамках підкомісії по ЧФ РФ" - говорить Грищенко про проблемні аспекти перебування ЧФ РФ на території України, "від інвентаризації майна до порядку переміщення озброєння".

Як зазначає чільник МЗС, "сьогодні з'явилася політична воля для знаходження таких рішень, які дозволять флоту нормально функціонувати, неухильно дотримуючись при цьому українського законодавства".

Грищенко заявляє, що не може гарантувати, що в майбутньому не виникне жодних проблем. "Але важливо, що всі ці проблеми перестали носити політичний характер і викликати роздратування на міждержавному рівні", - вважає він.

"Конституцією України заборонено створення інших баз, крім існуючої бази ЧФ РФ", - відповідає голова МЗС на запитання про можливість створення інших баз, на яких розміщуватимуться російські військовослужбовці.

Інформацію ЗМІ про механізм сумісного базування, коли військовослужбовці РФ розташуються на формально українській базі, він назвав "фантазіями". "Фантазії можуть бути найрізноманітнішими. А я стверджую, що така можливість не розглядається", - говорить міністр.

Раніше у ЗМІ з'явилися відомості про те, що Росія розглядає можливість відкриття нових об'єктів базування військових судів ЧФ в Україні. За словами військових ЧФ РФ, російські підводні човни, можливо, повернуться до українського порту в Балаклаві, де до розпаду СРСР розташовувалася найбільша на Чорному морі база підводних човнів. Крім того, йшлося і про військові об'єкти РФ у Миколаєві, Одесі і навіть у гирлі Дунаю.

Проте Віктор Янукович назвав повідомлення ЗМІ "домислами". Він висловився за мирне використання інфраструктури, наявної у Балаклаві, де, на його думку, можна влаштувати музей підводних човнів і ряд водних атракціонів.

Україна не стане повноправним членом СНД, але активізує участь у ній

Грищенко розповів про намір активізувати участь України в СНД. "Є сенс відмовитися від колишнього підходу: мовляв, раз це СНД, то там нічого хорошого бути не може за визначенням, - говорить міністр. - Так, розраховувати, що СНД вирішить всі проблеми, за які вона береться, напевно, нереально. Але ефективність її роботи залежить зокрема від активності України. І, якщо буде створена зона вільної торгівлі, ми від цього тільки виграємо".

Голова МЗС запевняє, що в кожному питанні Україна виходитиме з національних інтересів, а не просто у згоді зі всіма приєднуватися до якогось загального підходу.

Водночас Грищенко дав зрозуміти, що Київ поки що не має наміру ставати повноправним членом СНД. "Для активізації нашої участі в СНД цілком достатньо і того статусу, який ми маємо сьогодні. Ми свого часу головували в СНД, будучи в нинішньому статусі. Отже, важливий не стільки формат, скільки підхід", - вважає він.

Київ не поступиться своїми інтересами у суперечках з Румунією і Молдовою

Міністр порівняв питання про належність острова Майкан на Дунаї з питанням про "належність карася, який перепливає з одного боку Дунаю на інший". "Ми знаємо, де наша територія, і жодну частину своєї території нікому не віддамо", - запевняє він.

Грищенко каже, що між Україною і Румунією "є питання, що викликають стурбованість". На його думку, ці питання необхідно вирішувати "в контексті тих принципів і тих підходів, які є визначальними у шкалі цінностей Європейського союзу". "Ми хотіли б, щоб і у відносинах між нами і Румунією застосовувалися саме ці принципи, а не ностальгія за якимись часами, що давно минули", - зазначив Грищенко.

Голова МЗС вважає, що в України є передумови для виходу на розв'язання старих проблем у взаєминах з Молдовою - землевідведенням у районі Паланки і Дністровської ГЕС-2. "Позиція України досить чітка і недвозначна. Без вирішення цих питань не будуть вирішені інші питання, в яких зацікавлена молдовська сторона", - наголошує він.

Україна також підтримує формат "5+2" в придністровському врегулюванні, і згодна з подальшим функціонуванням місії EUBAM на придністровській ділянці кордону, заявив Грищенко.

Інші деталі, зазначає він, будуть окреслені у спільній заяві президентів Віктора Януковича і Дмитра Медведєва з питань придністровського врегулювання, яка буде оприлюднена під час візиту президента РФ до України. "На мій погляд, нічого сенсаційного у цій заяві немає. Сенсація, якщо для когось вона й існує, полягає в тому, що дві країни-гаранти вважають за необхідне привернути увагу світової спільноти до того, що необхідно прискорити вирішення проблеми", - говорить голова зовнішньополітичного відомства.