Резиденцію митрополитів Православної церкви Буковини і Далмації в Чернівцях (Україна) внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Таке рішення за пропозицією України було ухвалено в ході 35-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини, повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на Центр новин ООН (www.un.org).

В даний час в цій будівлі розташований головний корпус Чернівецького національного державного університету імені Юрія Федьковича.

Зведена в 1864-1882 роках за проектом чеського архітектора Йозефа Главки, резиденція митрополитів Православної церкви Буковини і Далмації являє собою органічне поєднання архітектурних стилів. Об'єкт містить духовну семінарію і монастир і є видатним прикладом історичної архітектури XIX століття.

Домінантою Семінарського корпусу є хрестоподібна церква, увінчана куполом. Її оточують парк і сад з рідкісними породами дерев. Ансамбль втілює архітектурні та культурні впливи багатьох епох, починаючи з візантійської, і віддзеркалює впливовість православної церкви за часів правління Габсбургів.

ЮНЕСКО зазначає, що цей пам'ятник символізує політику релігійної терпимості Австро-Угорської імперії.

Досі в списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Україна була представлена чотирма об'єктами: Софією Київською і Києво-Печерською лаврою, історичним центром Львова і загальним природним об'єктом "Одвічні букові ліси Карпат і реліктові букові ліси Німеччини" (Словаччина, Україна, Німеччина).

Також ЮНЕСКО оголосила про внесення тропічних дощових лісів Гондурасу та Індонезії до списку всесвітньої спадщини, яка перебуває під загрозою.

Біосферний заповідник Ріо Платан у Гондурасі, площа якого становить близько п'яти тисяч квадратних кілометрів, знову опинився в списку після того, як в 2007 році був вилучений з нього. Зусилля зі збереження природи заповідника не принесли успіху через незаконне розчищення ділянок землі, полювання та рибальство, зазначає РИА "Новости".

У список внесено три природні заповідники, що охоплюють велику частину дощових лісів, які ще залишилися на індонезійському острові Суматра. За даними ЮНЕСКО, ці території піддаються негативному впливу, викликаному будівництвом доріг, заготівлею лісу, браконьєрством та іншою незаконною діяльністю.