Президент України Петро Порошенко на зустрічі в "Нормандському форматі" в Берліні окреслив п’ять ключових позицій, на включенні яких до дорожньої карти наполягає українська сторона, повідомив заступник голови Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв.

"Президент України на саміті в Берліні чітко окреслив п’ять ключових так званих червоних ліній, які для української сторони є принципово важливими та мають бути відображені в майбутній дорожній карті", - сказав Єлісєєв в ексклюзивному інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

За його словами, перша позиція - це питання неконтрольованої нині ділянки українсько-російського кордону.

"Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ має нарешті отримати безперешкодний доступ на всю тимчасово окуповану територію, зокрема кордон. І, як це було передбачено пунктом 4 Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні та верифікацію зі створенням зони безпеки в прикордонних районах України та РФ", - пояснив він.

За його словами, в дорожній карті також необхідно чітко виписати, яким чином Україна відновить повний контроль над неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону відповідно до комплексу заходів від 12 лютого 2015 року.

"Друге - це питання виведення російських військ та озброєння. Ми повинні мати чітке бачення того, коли і як відбуватиметься виведення численної російської армії з української території, зокрема російської техніки", - сказав Єлісєєв.

Третє, за його словами, це гарантування безпеки можливих місцевих виборів силами міжнародного компоненту.

"Четверте - це питання, пов'язане з розпуском усіх фейкових структур так званих ДНР/ЛНР, створених після 2014 року. Лише уявіть, на сьогодні в Донецьку функціонує 24 псевдоміністерства та відомства, зокрема так зване міністерство закордонних справ. А в Луганську і того більше. Усі вони були створені для імітації так званої державності на цих територіях", - наголосив заступник голови АП.

І п'яте, за словами Єлісєєва, це негайне звільнення всіх українських заручників, які перебувають на окупованих територіях, і українських політв'язнів, яких тримають у в'язницях на території РФ.

Він додав, що є й інші важливі напрями, наприклад економічні та соціальні питання, але ці п'ять є ключовими вимогами української сторони в контексті підготовки майбутньої дорожньої карти.

Усі свої пропозиції, за словами заступника голови АП, українська сторона передала своїм партнерам по "нормандському формату".

Як повідомлялось, 19 жовтня в Берліні відбулися переговори президента України Петра Порошенка, канцлера Німеччини Ангели Меркель, президента Франції Франсуа Олланда і президента РФ Володимира Путіна.

На прес-конференції за підсумками переговорів Порошенко заявив, що лідери країн "нормандського формату" затвердили німецькі й французькі пропозиції щодо основних критеріїв "дорожньої карти" виконання Мінських угод.

За словами президента, Росія підтримала необхідність розміщення озброєної поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі.

Порошенко також зазначив, що зараз не йдеться про дату виборів на окупованій частині Донецької і Луганської областей. Разом з тим, додав він, лідери країн домовилися продовжити на рівні експертів і робочих груп підготовку концепції виборчого законодавства для проведення виборів на Донбасі.

Пізніше у Кремлі заявили, що глави країн "нормандського формату" в Берліні не обговорювали розміщення озброєної місії ОБСЄ на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону, президент РФ Володимир Путін лише дав "потенційну згоду".

Дорожня карта імплементації "Мінська" має містити чіткі передумови для розгляду ВР законопроекту про вибори на Донбасі, - Єлісєєв

Дорожня карта імплементації Мінських угод має містити чіткі передумови для розгляду Верховною Радою законопроекту про вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей, заявляють в Адміністрації президента України.

"І знову я повернуся до проекту дорожньої карти. Якраз у ній має бути зазначено, що першочерговою вимогою для внесення до українського парламенту цього законопроекту має стати виконання цілої низки умов безпеки", - заявив Костянтин Єлісєєв.

За його словами, лише після того, коли буде гарантія, що російські сили і зброя не проникають в Україну, після виконання інших умов у сфері безпеки парламент може призначати дату проведення місцевих виборів на Донбасі. "Після цього дається ще 90 днів для підготовки до виборів відповідно до стандартів ОБСЄ. І протягом цього періоду мають відновити свою роботу й активно функціонувати на місцях українські ЗМІ, вільно відбуватися агітація українськими політичними партіями", - сказав Єлісєєв.

Також, за його словами, протягом цих 90 днів на Донбасі не повинно бути жодного пострілу, має чітко дотримуватися режим припинення вогню.

"ОБСЄ/БДІПЛ має провести свою оцінну місію, за результатами якої зробити свій висновок про те, що всі необхідні для демократичних виборів умови дотримано, і вони можуть бути проведені у встановлені терміни", - пояснив заступник голови АП.

"Одним словом, для проведення виборів мають бути виконані всі необхідні умови з дотриманням демократичних стандартів ОБСЄ та відповідно до українського законодавства", - сказав він.

Відповідаючи на запитання щодо участі нинішніх так званих лідерів ЛНР/ДНР у виборах, Єлісєєв сказав: "Сам проект закону має виходити від українського парламенту, обговорюватися й голосуватися в стінах ВР".

Тому, за його словами, лише Верховна Рада як законодавчий орган України має ухвалити рішення щодо цього виборчого процесу.

"Експерти відповідно до домовленостей як у Мінському, так і Нормандському форматах лише опрацьовують модальності проведення виборів відповідно до стандартів ОБСЄ/БДІПЛ та на основі українського законодавства. Але рішення ухвалює український парламент", - сказав заступник голови АП.

"Тому хочу заспокоїти тих, хто заявляє про начебто голосування невідомого закону про вибори вже завтра, - ні, це буде виключно парламентський закон", - резюмував Єлісєєв.

Київ буде домагатися визнання лінії розмежування за "Мінськом-1"

Українська сторона продовжить відстоювати лінію розмежування на Донбасі, яка була зафіксована в Мінську 19 вересня 2014 року, заявив Єлісеєв.

"Ми постійно наполягаємо на поверненні до лінії розмежування від 19 вересня 2014 року. Адже є суттєва різниця між лінією від 19 вересня 2014 року й 15 лютого 2015 року, коли майже 1,5 тисячі кв. км було захоплено російськими бойовиками", – сказав він.

За словами Єлісеєва, важливо, що в Берліні сторони визнали: базовими для врегулювання на Донбасі є всі три домовленості, раніше досягнуті в рамках "мінських переговорів".

"Для нас це принципово, адже російська сторона підбивала на ревізію цієї лінії й на її невизнання", – сказав заступник голови АП.

"Ми будемо домагатися того, щоб на прикладі Дебальцевого почати демілітаризацію, поновити функціонування всіх органів місцевого самоврядування, налагодити там нормальне життя. Це наша територія, яка по лінії від 19 вересня, має бути під українським контролем", – наголосив він.

"Звісно ж, дане питання викликало негативну реакцію російської сторони, тому ця тема буде нелегкою під час обговорень", – додав Єлісеєв.