На заході Аргентини, поблизу кордону провінції Сан-Хуан, виявлені останки невеликого тероподного динозавра тріасового періоду.

Два скелети тварини, названої Eodromaeus murphi, палеонтологи знайшли в передгір'ях Анд ще в 1996 році. Але період підготовки і дослідження зразків затягнувся. У далекому минулому рифтова долина, в якій були поховані E. murphi, розташовувалася в південно-західній частині Пангеї. Вулкани засипали долину попелом, створюючи сприятливі умови для збереження кісток динозаврів.

Вік останків E. murphi, встановлений методами радіометричного датування, приблизно дорівнює 230 млн років, що відповідає Карнійському століттю тріасу. Класифікуючи стародавнього ящера, вчені помістили його у "коріння" еволюційного дерева тероподних динозаврів.

Порівняння двох знайдених зразків дозволило скласти практично повний опис скелета E. murphi. Загальна довжина тіла тварини, за даними вчених, - 1,2 м, а маса дорослої особини сягала 5 кг. Деякі анатомічні риси динозавра, успадковані його більш великими родичами юрського періоду, прямо вказують на приналежність E. murphi до активних хижаків. Про це свідчать зуби загнутої форми з дрібними щербинами по краях, пристосовані для подрібнення м'яса, подовжені фаланги, що забезпечують надійне захоплення видобутку, шийні хребці з поглибленнями для повітряних мішків. Подовжені пропорції нижніх кінцівок давали ящеру можливість розвивати високу швидкість, а хвіст з жорстким кінчиком допомагав йому маневрувати.

Вивчення E. murphi змусило палеонтологів переглянути свої погляди на класифікацію еораптора, останки якого були знайдені в 1991 році в тій же долині. Динозаври мають приблизно однаковий вік і розміри, і багато фахівців зараховували еораптора до тероподів, але при порівнянні скелетів з'ясувалося, що "тероподні" риси в останнього виражені в меншому ступені. У той же час певні деталі його будови (приміром, збільшені ніздрі) характерні для рослиноїдних зауроподоморфів. У цей підряд автори і пропонують помістити еораптора.

За матеріалами Компьюлента