Україна зробила низку поступок росіянам у питанні делімітації Азовського моря. Цього тижня до Києва зі своїми пропозиціями щодо розмежування Керченської протоки прибула група російських дипломатів на чолі зі спецпредставником російського президента Олександром Головіним, пише "Дзеркало тижня".

В обстановці суворої секретності чиновники провели переговори з невеликою групою українських експертів на чолі з послом з особливих доручень Віктором Кириком.

Співрозмовники видання стверджують: тепер у Києві готові до певних компромісів задля того, щоб нарешті повністю завершити юридичне оформлення кордону. А це необхідно зробити, оскільки в інтересах держави мати міжнародно визнані кордони, оформлені належним чином.

Це, по-перше, підвищить надійність охорони російсько-українських кордонів від нелегальної міграції і контрабанди: прикордонники повинні чітко знати, де закінчується українська земля і починається чужа територія. Також це дозволить вирішити з росіянами низку питань, пов'язаних і з безпекою судноплавства, і з рибальством. По-третє, делімітація і демаркація кордону має посилити позиції України в переговорах щодо лібералізації візового режиму з Європейським Союзом.

Росію, яка довгі роки не могла умовити Київ поступитися своїм суверенітетом над Керч-Єнікальським каналом, цілком влаштовувала ця невизначеність з проходженням кордону. В розмежуванні азово-керченської акваторії більше зацікавлені українці. А російські кораблі нерідко проходять по каналу, не сплачуючи лоцманського збору Україні, російські рибалки часто ловлять рибу в українській зоні відповідальності.

Відмовляючись від принципу спільних вод, Київ у той же час нібито готовий дослухатися пропозицій росіян і більш лояльно підійти до розмежування Керченської протоки, Азовського і Чорного морів, посунувши лінію кордону на свій бік. Також, за інформацією видання, Київ може надати для російських кораблів гарантії свободи судноплавства по каналу.

Українська дипломатія вже зробила кілька поступок росіянам у питанні делімітації Азовського моря. Так, дискутуючи про методику розмежування Азова, росіяни фактично домоглися від Києва відмови від методу серединної лінії. А це ж було зафіксовано ще в травні 2008 року у протоколі чергового раунду переговорів. Але для росіян метод серединної лінії не вигідний, оскільки при такому розмежуванні Азовського моря співвідношення російської частини акваторії до української становитиме 40 до 60.

Росіяни хочуть, щоб лінія відсунулася у бік України, щоб співвідношення було 50 на 50. І ось уже українська делегація відмовилася враховувати при розмежуванні Азова українську затоку Сиваш, однак взяла до уваги російську Таганрозьку затоку. Адже українська частина багата не тільки на рибу: в ній знаходяться перспективні нафтогазові родовища.

Довідка

Позиція України в питанні про морський кордон полягає в тому, що між колишніми радянськими республіками - РРФСР і Україною - був адміністративний кордон у Керченській протоці. Росія, у свою чергу, відзначає, що в Радянському Союзі між союзними республіками по акваторії внутрішніх морських вод адміністративні кордони не встановлювалися. Тому, на думку РФ, не було і немає жодних легітимних документів союзного або республіканського рівня, які фіксували би лінію розмежування у водах Азовського моря і Керченської протоки.

У зв'язку з цим Росія відмовилася визнавати встановлену українською стороною в 1999 році в односторонньому порядку лінію охорони державного кордону в цих водах. У 1991 році, після розпаду СРСР, Україна визначила свій морський кордон по лінії промивини між Краснодарським краєм і островом Тузла. Після цього судноплавна частина Керченської протоки опинилася на українському боці.

Керченська протока - єдиний природний вихід з Азовського моря. Рух суден по ній в даний час організовано по двох трасах: глибоководному Керч-Єнікальському каналу, що належить Україні, а також за російськими фарватерами номер 50 і 52, розрахованими на невеликі судна.

Щороку через Керченську протоку проходить до 9000 суден. Російські судна, що прямують по Керч-Єнікальському каналу, сплачують навігаційні та лоцманські послуги, а також низку інших зборів.

У підписаному 28 січня 2003 році президентами Росії та України Договорі про російсько-український державний кордон було визначено сухопутний кордон між двома державами, зафіксовано статус Азовського моря і Керченської протоки як внутрішніх вод двох країн. Питання про морський кордон виділено в окремий предмет для переговорів.

Нагадаємо, МЗС сподівається завершити переговори про делімітацію морського кордону з Росією в 2011 році. У травні 2010 року голови МЗС України та Росії Костянтин Грищенко і Сергій Лавров підписали угоду про демаркацію українсько-російського державного кордону. Домовленість про демаркацію сухопутного кордону з Росією не має призвести до втрати Україною контролю над Керченською протокою та українською акваторією Азовського моря.

З іншого боку, екс-заступник голови МЗС України Валерій Чалий вважає, що у результаті переговорів з РФ щодо делімітації українського кордону Київ передасть Керч-Єнікальський канал у спільне керування з Росією.