"Росії потрібні діти" - ця фраза цілком може стати неофіційним гаслом партії "Єдина Росія", зауважує у статті, опублікованій Foreign Policy, Наталя Антонова, заступник головного редактора газети "Московские новости". Росія переживає демографічну кризу.

"Цього року, коли після отримання дозволу на роботу в Москві я несподівано завагітніла, я стала "піддослідним кроликом", - пише Антонова. Вона уродженка Києва, давно живе в США, до Москви приїхала працювати.

"Ще з радянських часів у Росії вважається, що народжувати - це кошмар: державні пологові будинки, де не вистачає персоналу, страхітливі бюрократичні лабіринти", - пише автор, посилаючись на книгу Марії Арбатової "Мене звуть жінка", де розповідається, що через неувагу лікарів Арбатова і її сини-близнюки були на межі смерті. Крах СРСР не поліпшив ситуацію.

Нині, за даними ВООЗ, смертність породіль у Росії знижується. "Але це не означає, що більшість жінок стали вірити в медичний істеблішмент. У пресі та блогосфері досі спливають жахливі історії", - підкреслює автор. Російські блогери також розповідають, як погано поводився з вагітними медичний персонал.

"Це не найкращі відгуки, якщо ви намагаєтеся переконати жінок народжувати. Тому тепер по телевізору показують, як Путін відвідує новенькі перинатальні центри та проводить у верхах наради, обговорюючи допомогу майбутнім матерям, - це спроба запевнити населення дітородного віку, що тепер уряд про нього піклується", - йдеться у статті. На боротьбу з демографічною кризою прем'єр пообіцяв витратити в найближчі чотири роки 54 млрд доларів.

Антонова зізнається, що не збиралася випробувати на собі, наскільки модернізувалися державні пологові будинки. "Але, коли ми з чоловіком залишилися без грошей, у нас не було іншого виходу, крім як віддатися на милість безкоштовної охорони здоров'я", - пояснює вона.

Спочатку Антонова звернулася до акушера-гінеколога Наталії Бовиної ​​з приватної клініки, і та роз'яснила: "Ви можете укласти спеціальний "контракт на пологи" з лікарнею, яка надає комерційні послуги. Можна також викликати "швидку", коли почнуться перейми, але тоді все буде залежати від везіння. Якщо в найближчому пологовому будинку є вільні місця, там за законом зобов'язані прийняти породіллю, але як знати, до яких лікарів ви потрапите?".

Антонова збиралася укласти контракт, але ситуація склалася так, що вони з чоловіком ледве зводили кінці з кінцями. "Стандартний контракт на пологи передбачає плату від 2500 до 3500 доларів, але ми не могли знайти навіть цю порівняно скромну суму", - зазначає вона. Але чоловік -росіянин Олексій втішав її: "Все буде гаразд, боги на нашій стороні".

Подружжя вирішило покластися на долю й народжувати в 70-й міськлікарні, навпроти якої живуть. У період вагітності Антонова була госпіталізована туди ненадовго і знала, що там модернізований перинатальний центр, в палатах чисто. "Лікарі вели себе сухо, але професійно. Здавалося, вони щиро переживають за моє здоров'я і здоров'я дитини", - пише автор. Але час минав, орієнтовний день пологів настав, а перейми не починалися.

"Через тиждень після терміну я зв'язалася з Бовиною, і та стала оформляти документи, щоб я могла лягти в пологовий будинок ще до початку перейм", - пише автор. Але, коли Антонова подзвонила в 70-у лікарню, щоб з'ясувати, чи є місця в пологовому будинку, адміністратор заволала: "Мені все одно, що у вас з направленням на госпіталізацію! Ви повинні показатися своєму лікарю - не можна сюди просто так прийти!" - і повісила трубку.

"Відмовити вагітній жінці в прийомі, не надаючи ніяких пояснень, це незаконно. Але іноді процедура госпіталізації залежить від настрою тих, хто чергує в приймальному покої, і деякі медпрацівники покладаються на той факт, що багато вагітних нічого не знають про свої законні права", - пояснює Антонова. У неї пропало бажання народжувати в 70-й лікарні.

Тоді Бовина здійснила запасний план - влаштувала її у 15-ту лікарню, яка вважається однією з кращих в Москві. На щастя, пологовий будинок якраз відкрився після регулярної дезинфекції. Там Антонову взяли ввічливо і доброзичливо. Завідуюча пологовим відділенням Ольга Глотова оглянула Антонову і зробила висновок, що пологи ось-ось розпочнуться. Її швидко госпіталізували, потім провели епідуральну анестезію ("для Росії епідуральна анестезія на вимогу - дещо відносно новеньке", - зауважує автор).

Навіть незважаючи на анестезію, пологи були тривалими і важкими. На світ з'явився хлопчик Лев. "Глотова поклала його мені на живіт, щоб на кілька секунд ми стикнулися тілами. У Росії це все ще порівняно рідкісна практика. Лев чхнув. Мій чоловік розплакався", - пише Антонова.

"У нашому випадку боги діяли через співчуваючих нам професійних медиків - тих, хто мав владу не рахуватися з бюрократичними перепонами. Але не всім жінкам в моєму становищі так щастить. Вкладати гроші в пологові будинки - справа хороша, але більше за все цим жінкам необхідно, щоб російські медики в масі своїй змінили ставлення до вагітності та пологів", - підсумовує Антонова. Персонал повинен поводитися з вагітними як з нормальними людьми, а не як з заручницями свого становища.