Великий адронний колайдер (ВАК) перевиконав план на 2011 рік удвічі. Про це повідомляють в CERN.

За словами науковців, нагромаджена світність, тобто кількість частинок, які пролетіли в колайдері, на цей момент досягла 2 зворотних фемтобарн - раніше як завдання-мінімум на 2011 рік називали 1 зворотний фемтобарн, значення якого було досягнуто в середині червня, передає РИА "Новости".

"ВАК вже тепер, в цьому році, отримав 2 зворотних фемтобарни. Пікова світність нині перевищує 2 на 10 в 33-му ступені (протонів за секунду на квадратний сантиметр)", - повідомляють в CERN.

Створювати установку почали наприкінці 1990-х років, а у вересні 2008 року її було врочисто запущено - фізики успішно провели жмутки протонів в обох напрямах, проте вже через тиждень на прискорювачі сталася велика аварія, пов'язана з виходом одного з магнітів з надпровідного стану. Ремонт колайдера і його модернізація, зокрема, встановлення системи QPS для захисту від повторення подібних аварій, забрали більш як 14 місяців і потребували 40 мільйонів доларів.

Після повторного запуску в листопаді 2009 року на ВАК було досягнуто рекордних енергій зіткнень.

21 вересня минулого року вперше після запуску колайдера дослідники виявили принципово новий ефект, не передбачений нинішньою теорією, - серед сотень частинок, які народжуються під час зіткнень протонів, було виявлено пари, рухи яких з невідомої причини пов'язані один з одним.

Наприкінці жовтня фізики за допомогою детектора CMS вперше зафіксували народження двох Z-бозонів - одна з подій, які можуть свідчити про існування "важкого" варіанту бозона Хіггса. Бозон Хіггса - останній елемент, якого бракує сучасній теорії елементарних частинок, так званій Стандартній моделі. Ця гіпотетична частинка відповідає за маси всіх інших елементарних частинок.

На початку листопада на колайдері також уперше провели експерименти із зіткнення жмутків важких йонів - атомів свинцю з "обідраною" електронною оболонкою. Одна з головних цілей таких експериментів - вивчити особливий стан речовини, так звану кварк-глюонну плазму, з якої складався Всесвіт до того моменту, коли виникли елементарні частинки, протони і нейтрони.