Парламент відмовився направити до КС проект змін до конституції президента Віктора Ющенка. За проголосувало лише 48 депутатів – 28 з НУНС і 20 "литвинівців". Рада також відмовилась відправити до КС ще три проекти змін до конституції.

Відповідно до регламенту, у разі, якщо законопроект не направляється в КС, то він вважається знятим з розгляду парламентом.

Законопроект передбачав проведення парламентських виборів на принципах пропорційної системи з відкритими списками, замість виборів на принципах пропорційної системи із закритими списками, як передбачає чинна Конституція.

Також законопроект передбачав, що Рада призначає прем'єр-міністра за поданням коаліції депутатських фракцій.

Відповідно до чинної Конституції, парламент призначає прем'єра за поданням президента, пропозиції з кандидатури якого, йому вносить коаліція депутатських фракцій.

Крім цього, законопроект передбачав створення в областях, Києві й Севастополі представництв Кабінету Міністрів, склад яких формують їхні голови. У свою чергу голів цих представництв призначає й звільняє Кабмін за поданням прем'єра.

Крім цього, законопроект передбачав обрання суддів місцевих судів на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування, а суддів Верховних і Конституційних Судів на загальнодержавних виборах. Відповідно до законопроекту, усі судді призначалися строком на 5 років.

Відповідно до чинної Конституції, судді (крім суддів КС) призначаються перший раз президентом на 5-річний строк за поданням Вищої ради юстиції, після закінчення цього строку судді обираються безстроково Радою.

При цьому президент, Верховна Рада й з'їзд суддів призначають по 6 суддів КС на 9 років без права повторного обрання.

Як ми повідомляли, законопроект № 2722 був внесений на розгляд Ради лідером Партії регіонів Віктором Януковичем і депутатами Ради від фракції ПР Олександром Лавриновичем й Оленою Лукаш.

ВР відмовилася направити в КС законопроект про введення представництв Кабміну замість обладміністрацій у регіонах

Верховна Рада відмовилася направити в Конституційний Суд на предмет конституційності законопроект №3252, що передбачає введення інститутів представництва Кабінету Міністрів замість державних адміністрацій в областях, Києві й Севастополі. За відповідне рішення проголосував 191 депутат при 226 мінімально необхідних.

Відповідно до запропонованого законопроекту, голови відповідних представництв Кабміну в областях, Києві й Севастополі призначаються й звільняються з посади урядом за поданням прем'єр-міністра. Таким чином, такі представництва були б підконтрольні й підзвітні Кабміну.

Відповідно до чинного законодавства, виконавчу владу в областях, районах, Києві й Севастополі здійснюють місцеві держадміністрації, голови яких призначаються й звільняються з посади президентом за поданням уряду.

Такі держадміністрації відповідальні перед президентом і Кабміном і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Законопроектом пропонувалося до функцій представництв Кабміну віднести: подання уряду на місцевому рівні; контроль виконання виконавчими комітетами місцевих рад Конституції й законів, актів Кабміну; координацію діяльності територіальних підрозділів міністерств, центральних органів виконавчої влади.

Крім цього, пропонувалося встановити, що голови представництв можуть скасовувати незареєстрованні органами юстиції через їх невідповідність законодавству рішення місцевих рад (їхніх виконавчих комітетів), з одночасним зверненням до Конституційного Суду.

Як повідомляло агентство, 3 жовтня голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді Віктор Янукович і перший заступник голови парламенту Олександр Лавринович зареєстрували в Раді відповідний проект закону "Про внесення змін до Конституції України (щодо забезпечення реалізації прав територіальної громади)". 2 жовтня Рада скасувала призначення в.о. голів місцевих держадміністрацій Кабміном. 4 вересня Рада надала Кабміну право призначати виконуючих обов'язки голів місцевих державних адміністрацій.

Парламент відмовився направити до КС законопроект про врегулювання строків повноважень місцевих рад та їх голів

Верховна Рада відмовилася просити Конституційний Суд дати оцінку законопроекту № 4177 "Про внесення змін у Конституцію" (про строки повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних і місцевих голів). За направлення на оцінку до КС законопроекту проголосувало 196 депутатів при 226 мінімально необхідних.

Законопроектом пропонувалося внести зміни в статті 136 і 141 Основного закону.

Зокрема, у статті 141 Конституції парламенту пропонувалося закріпити, що строк повноважень сільського, селищного й міського голови, обраного на чергових виборах, становить 5 років (відповідно до діючої редакції Основного закону - 4 роки).

У цій самій статті пропонувалося уточнити, що 5 років становить строк повноважень тільки тієї місцевої ради, депутатів якої обрано на чергових виборах.

У статті 136 Конституції законопроектом пропонувалося зафіксувати, що депутати Верховної Ради Криму обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування, а строк повноважень ради, обраної на чергових виборах - 5 років.

Перехідні положення законопроекту передбачають, що дія його норм поширюється на депутатів відповідних рад та їх голів, яких вибрано на чергових виборах 26 березня 2006 року й позачергових у період між березнем 2006 і березнем 2011 року.

Виходячи із проекту, наступні чергові вибори всіх відповідних рад та їх голів повинні пройти в 2011 році.

Таким чином, законопроект знято з розгляду парламентом.

Як ми повідомляли, в 2006 році набули чинності зміни Конституції, які передбачають збільшення строку повноважень Ради й місцевих рад з 4 до 5 років, при цьому строк повноважень голів місцевих рад не змінився - він становить 4 роки.

26 березня 2006 року пройшли чергові вибори Ради, місцевих рад та їх голів. В 2007 році пройшли позачергові вибори Ради.

Таким чином, строк повноваження парламенту закінчиться в 2012 році, обраних в 2006 році рад закінчиться в 2011 році, а їх голів - в 2010.

Рада відмовилася направити в КС законопроект про створення двопалатного парламенту

Верховна Рада відмовилася направити в Конституційний Суд законопроект президента Віктора Ющенка № 4290 "Про внесення змін до Конституції", що передбачає створення двопалатного парламенту.

За включення до порядку денного й напрямок зазначеного законопроекту на оцінку КС проголосувало 48 депутатів при 226 мінімально необхідних.

Зокрема, зазначений законопроект передбачав перейменування Ради в Національні Збори, які мали складатися з 2 палат - палати депутатів і сенату. Пропонувалося встановити загальну чисельність палати депутатів в 300 осіб, які обираються строком на 4 роки.

Передбачалося, що в загальний склад сенату будуть входити по 3 сенатори, які обираються на 6 років у Криму, кожній області, Києві, а також у громадах, які за статусом прирівняні до області.

До складу сенату також пропонувалося включити колишніх президентів, крім тих, які були зняті з посади процедурою імпічменту. Відповідно до законопроекту, палата депутатів могла бути розпущена президентом. Крім цього, законопроект передбачав обмеження депутатської недоторканності.

Зокрема, пропонувалося закріпити в Конституції, що депутат парламенту без згоди палати депутатів, сенатор без згоди сенату не може бути затриманий або заарештований, але притягнення до кримінальної відповідальності здійснюється в загальному порядку, а набуття чинності обвинувального вироку проти нього веде до дострокового припинення повноважень.

Крім цього, пропонувалося встановити, що президент може скасовувати акти уряду з питань зовнішньополітичної діяльності, оборони й безпеки країни після консультацій із прем'єром після консультацій із прем'єр-міністром

Законопроект також надавав право президентові призначати й звільняти голову Служби безпеки України за узгодженням з парламентом. Депутати відмовилися відправити законопроект Президентові на доопрацювання - відповідна пропозиція підтримали 198 депутатів.

У такий спосіб законопроект відхилений.

Як ми повідомляли, Ющенко вніс на розгляд Ради законопроект № 4290 31 березня.