В Україні сьогодні, 20 листопада, набув чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс. Дата набрання чинності нового КПК прописана в прикінцевих положеннях кодексу. Згідно з положеннями нового КПК, відразу після подачі в міліцію заяви, заявник автоматично стає потерпілим, минаючи всі стадії слідства і збору доказів, які існують на сьогоднішній день.

З набранням чинності нового КПК в судовому процесі буду брати участь двоє суддів і троє присяжних. Застосування "суду присяжних" буде введено при розгляді справ, пов'язаних з вчиненням злочинів, покаранням за вчинення яких є довічне ув'язнення, пише "РБК-Україна".

Також змінюється модель ведення судового розгляду. Новим КПК вводиться домашній арешт. Передбачається, що домашній арешт може бути застосований до особи, обвинуваченому в злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім того, підозрюваний, обвинувачений може укласти договір із захисником, а також, договір із захисником можуть укласти інші особи, які діють в інтересах обвинуваченого.

Також слідчі дії і допити, згідно з новим КПК, можуть проводитися із застосуванням фото-і відеозйомки. Також проголосованими нормами КПК стверджується, що слідчі дії не можуть проводитися, крім виняткових випадків, у нічний час (з 22:00 до 06:00).

Новий КПК передбачає, що доказом можуть показання з чужих слів, незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі свідчення є допустимим доказом за іншими правилами допустимості доказів. Згідно з відповідною статтею, показаннями з чужих слів є здійснення в усній, письмовій чи іншій формі, за певним фактом, яке грунтується на поясненні іншої особи.

У теж час, суд зобов'язаний визнати істотним порушенням прав людини, якщо отримані показання або пояснення були отримані від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від дачі показань і не відповідати на запитання.

Новий Кримінально-процесуальний кодекс ст. 208 ч. 4 вводить в Україні так зване "правило Міранди", яке зобов'язує правоохоронців при затриманні негайно інформувати затриманого про його права і причини затримання: "Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання зобов'язана негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, давати роз'яснення або показання або не говорити нічого".

Також встановлюється, що захисник повинен мати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та складатися в Єдиному реєстрі адвокатів України. Якщо особа не може дозволити собі найняти адвоката, суд, спираючись на постанову прокурора, доручає відповідному органу, який уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги, повинен призначити адвоката для захисту і забезпечити його присутність у кримінальному провадженні. У свою чергу відповідний орган зобов'язаний виконати постанову суду негайно.

Керівник групи по розробці КПК, радник Президента-керівник Головного управління з питань судоустрою адміністрації президента Андрій Портнов зазначив, що норми нового КПК припускають, що родичі й близькі не можуть бути захисниками в суді, однак у перехідних положеннях нового КПК прописано, що на захисників, вступили в процес до набрання чинності кодексу, ця норма не поширюється.

Одночасно з набранням чинності нового КПК починає функціонувати Єдиний реєстр досудових розслідувань. "Реєстр буде функціонувати як єдина база даних про кримінальні правопорушення в межах держави", - заявив генпрокурор України.

Як повідомлялося раніше, для впровадження КПК МВС необхідно додатково 980,5 млн грн. "Оснащення органів досудового розслідування потребує додаткового фінансування. Кабінет міністрів збільшив витрати МВС в 2012 р. лише на 4 млн грн. За рахунок власного перерозподілу коштів вже здійснюється процедура часткової закупівлі відповідних технічних засобів на 72,6 млн грн. Необхідне збільшення видатків для МВС на 2013 складає 980,5 млн грн", - сказав міністр МВС Віталій Захарченко.

Більшість слідчих СБУ після набрання чинності новим КПК перейдуть в інші правоохоронні органи: "Більшість слідчих СБУ ... їх не багато, близько 1 тис. по всій країні ... перейдуть в інші силові структури. За бажанням, можливо, в МВС", - зазначив глава СБУ Ігор Калінін.

В той же час Генеральна прокуратура України (ГПУ), МВС і Служба безпеки України (СБУ) заявили, що готові до забезпечення та реалізації положень нового КПК. У той же час Президент України Віктор Янукович висловив переконання, що положення нового КПК України будуть ефективно працювати з дня їх вступу в силу.

"Регіонал": КПК збільшить число виправдувальних вироків до 20-25%

Народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник вважає, що набуття чинності нового Кримінально-процесуального кодексу значно збільшить кількість виправдувальних вироків в судах. Про це він сказав 19 листопада на круглому столі, присвяченому вступу в силу нового КПК. передає "ЛІГАБізнесІнформ".

Олійник зазначив, що одним з позитивних ефектів набрання чинності нового КПК стане збільшення кількості виправдувальних вироків у судах. "Сьогодні у нас зберігається 0,2% виправдувальних вироків. Як таке може бути? Людина потрапляє під слідство, сподівається, що її почують в суді, а на практиці - 0,2%", - сказав він. На думку депутата, Україні вдасться вийти на середньоєвропейський показник в 20-25%:

"Я думаю, наступного року ми вийдемо на 15%. За рахунок чого? Адже у нас практично було там, де на додаткове розслідування - це виправдувальний вирок. Я як колишній голова суду вам кажу".

Олійник також наголосив, що в новому КПК механізму додаткового розслідування не буде.

Довідка

Верховна Рада ухвалила новий Кримінально-процесуальний кодекс України в ніч проти 13 квітня 2012 року. Парламент розглядав у другому читанні КПК чотири дні, починаючи з 10 квітня. Проте, якщо 10 і 11 квітня засідання ВР оголошувалися закритими, то пленарне засідання, яке почалося о 10.00 12 квітня, завершилося тільки 13 квітня близько 4.10 ранку. Всього до кодексу було внесено понад 3700 поправок.

Опозиція заявила, що КПК ухвалено з порушеннями. Громадськість закликала президента не підписувати КПК через порушення процедури його ухвалення.

ПАРЄ просила Віктора Януковича не підписувати Кримінально-процесуальний кодекс до висновків Ради Європи про те, чи він повністю відповідає європейським стандартам. Рада Європи надала позитивні висновки щодо нового Кримінально-процесуального кодексу.

14 травня Янукович підписав Кримінально-процесуальний кодекс.