Астрономи з Лідського університету продемонстрували, що Вe-зірки, які оточені газовими дисками, імовірно утворюються не в парних системах, як раніше вважалося, а в системах з трьома зірками. Ці зірки, відомі як “космічні вампіри”, поглинають матерію від своїх сусідів, через що прискорюють своє обертання і формують характерні особливості.

Be-зорі – це великі та яскраві зірки класу В. Однією з їх основних характеристик є сильна лінія випромінювання водню у спектрі. Вважається, що це випромінювання пов’язане з газовим диском, який оточує зірку. Ці зірки є цінним об’єктом для астрономічних досліджень, оскільки дозволяють вивчати процеси формування зірок.

Щодо швидкого обертання цих зірок, існує кілька теорій. Можливо, швидке обертання було передано зірці від молекулярної хмари, з якої вона утворилася, або ж воно могло бути результатом стиснення ядра зірки. Також існує гіпотеза, що обертання було спричинене взаємодією з іншою зіркою в подвійній системі.

Дослідження, опубліковане в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, показало, що наявність супутників у Вe-зірок зустрічається рідше, ніж у B-зірок. Це привело до припущення, що супутники Вe-зірок можуть бути занадто тьмяними, оскільки Вe-зірки витягають з них матерію, що також сприяє їх швидкому обертанню та формуванню характерного диска.

Однак виявилось, що відстані між компонентами в "компактних" системах занадто великі для ефективного перенесення матерії між зірками. Вчені встановили, що ця відстань складає близько п’яти астрономічних одиниць, тоді як для вихоплення матерії необхідна менша відстань

Рішенням цієї загадки, згідно з дослідженням, є наявність третього об’єкта у системі, який міг би наблизити "жертву" до Вe-зірки. Таким чином, вчені припускають, що формування Вe-зірок залежить не лише від їхнього взаємодії з одним компаньйоном, але й від присутності другого, який відіграє роль “підштовхувача”.

На основі цих відкриттів, професор Рене Удмеєр зазначив, що раніше астрономи вважали подвійні системи ключовим елементом у еволюції зірок, але тепер вони починають усвідомлювати значення і складність потрійних систем. "Безсумнівно, потрійні системи є новими подвійними", – підсумував Удмеєр, підкреслюючи важливість цього нового напрямку в астрономічних дослідженнях.