Учасники засідання Ради безпеки ООН різко засудили дії росії щодо виходу із зернової угоди. У свою чергу росія висуває 7 умов, після виконання яких вона нібито готова йти на компроміси щодо зернової угоди. Але на ці умови ніхто не піде, а шанси поновити зернову угоду за участю рф невеликі. Про це заявив Олександр Мацука, український дипломат, колишній керівник Секретаріату Ради безпеки ООН.

“Засідання скликали на прохання Еквадору та Франції. Усі члени Ради Безпеки ООН виступали і всі засудили дії росії. Тобто росія і вихід росії із зернової угоди не має підтримки зовсім. Африканці також досить жорстко виступили”, — сказав дипломат.

Він нагадав, що є угода між Україною, Туреччиною та ООН щодо експорту українського зерна, і росія погодилася брати участь в інспекції.

“Вся роль росії у цій угоді саме в інспекції. Крім того, є меморандум про співпрацю, підписаний між Організацією Об’єднаних Націй та росією. Це інший документ зовсім. І в цьому документі, підписаному росією з ООН, вона зобов’язалася допомагати експорту українського зерна. Тобто, росія обіцяла не Україні, а Організації Об’єднаних Націй”, — нагадав Мацука.

Він зазначив, що Туреччина не бере участі у засіданні ООН щодо ситуації навколо зернової угоди і це певний меседж.

“Кожен член ООН може брати участь у засіданні Ради Безпеки ООН, якщо питання цікавить їх чи хочуть вони приєднатися до питання, яке вирішується. Туреччина вирішила, що їм там не потрібно бути. І це, до речі, певний меседж. Я думаю, що вони, можливо, знають більше про позицію російської федерації, ніж інші”, — додав Мацука.

Як повідомлялося раніше, у кремлі заявили, що не мають наміру більше брати участь у Чорноморській зерновій ініціативі (зернова угода), термін дії якої закінчився 17 липня. Мовляв, умови, які висувала москва, не виконано.

18-20 липня росія “підкріпила” свою позицію виходу з угоди ракетним обстрілом інфраструктури Одеського морського торгового порту.

При цьому рф має намір повернутися в зернову угоду за умови виконання низки своїх умов.

Нагадаємо, 2022 року Чорноморську зернову ініціативу з одного боку підписала Україна з ООН і Туреччиною, з іншого — росія з ООН і Туреччиною. 17 липня мала відбутися чергова пролонгація домовленостей. Але росія для цього висунула нові вимоги щодо зниження санкцій, зокрема:

•     підключення “россельхозбанка” до системи розрахунків SWIFT;
•     відновлення поставок у росію сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування, що потрапило під західні санкції;
•     скасування обмежень на страхування і перестрахування російських суден із зерном і зняття заборони на їхній доступ у порти;
•     розблокування зарубіжних активів і рахунків російських компаній, пов’язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства і добрив;
•     відновлення роботи аміакопроводу “Тольятті — Одеса”.