Держава привчає українців до системи відносин, заснованих на заступництві і контролі, тим самим формуючи побудову "ринково-феодального" суспільства.

"На всіх виборах партії годують людей обіцянками і продовжують привчати до патерналізму. Вони намагаються обіцяти більше виплат, ніж умов для нормальної роботи", - розповів в інтерв'ю виданню "Дзеркало тижня. Україна" генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.

За його словами, дослідження показують, що в Україні існують пліч-о-пліч два взаємовиключних поняття: з одного боку, люди нікому не вірять, але тим не менше вважають, що держава повинна їм дуже сильно допомагати, і паралельно повинна розвиватися ринкова економіка.

"Люди начебто і не вірять обіцянкам, але все одно формують більш високі соціальні очікування, і вони ближчі до соціалізму, ніж хотілося б для розвитку України. За настільки сильної вертикалі влади, при залежності від влади судів, усувається ядро ​​ринкової економіки - вільна конкуренція", - пояснив Паніотто.

Таким чином, на думку соціолога, люди, що мають доступ до влади, можуть усувати і обмежувати конкуренцію, що призводить до зникнення вільного змагання, як в економічному, так і в політичному житті.

"І будується нове суспільство - ринково-феодальне, що живе на патерналістських "подачках", - підкреслив він.

"Головна проблема в тому, що зникає система противаг, складається враження, що нинішнє керівництво прагне закріпити свою владу і зробити неможливою її зміну. ​​Це дуже небезпечно. Очікування та надії звелися до мінімуму - хай влада не проводить необхідних реформ, взагалі не так важливо, що вони там роблять, головне одне - щоб владу можна було змістити, якщо вона не влаштовує більшість громадян", - переконаний Паніотто.

Раніше віце-президент Freedom House з питань досліджень Арч Паддінгтон в оглядовій статті, присвяченій аналізу виборів-2012, зазначив, що в Україні проявилася тенденція до автократії, ключова особливість якої полягає в стратегії чинного політичного режиму підпорядкувати результати виборів задовго до їх реалізації - "за декілька тижнів, місяців або навіть років до виборів".

За його словами, аналогічний сценарій був використаний на президентських виборах у Венесуелі.

Відзначимо, що з 1998 року (за винятком спроби перевороту в 2002 році) соціаліст Уго Чавес залишається незмінним президентом Венесуели. Його авторитарне правління тримається на поверхні завдяки доходам від продажу нафти - одного з найцінніших мінеральних ресурсів індустріальної доби.