Експедиція NASA, метою якої було знайти воду на Місяці, увінчалася успіхом, стверджують американські учені, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Хмара від вибуху була значно меншою - близько 1,6 км. у висоту, проте все ж таки достатньо великою, щоб знайти докази існування води.

За допомогою спектрометра розміщений на зонді був виявлений лід і водяна пара.

Додаткові докази були отримані за допомогою приладу, налаштованого на ультрафіолетову і видиму область спектру. Він ідентифікував наявність гідроксильної групи (ОН), появі якої сприяє сонячне світло.

"Ми змогли розпізнати спектральні дані, отримані за допомогою зонда, тільки, коли звірили їх із спектром, характерним для води", - заявив професор Калапрет.

"Жодні інші допустимі поєднання компонентів, з якими ми намагалися їх порівняти, не підійшли. Можливість того, що домішка була привнесена ракетою, також виключена", - додав він.

Загальна кількість води, знайдена в ході експерименту, важить більше 100 кг Тим часом, ширина отвору в поверхні Місяця, залишеного ракетою, складає близько 20-30 метрів.

Учені підкреслюють, що результати, оприлюднені в п'ятницю, є попередніми, а подальші дослідження зможуть дати остаточний висновок про кількість води в кратері.

"Радує те, що ми досліджували лише один фрагмент поверхні. Це чимось схоже на видобуток нафти. Як тільки ти знаходиш її в одному місці, величезний шанс, що поряд вона теж є", - заявив Пітер Шульц з університету Брауна.

Звичайна поверхня Місяця сухіша, ніж будь-яка пустеля на наший планеті. Проте протягом довгого часу дослідники припускали, що в деяких місцях, що знаходяться в тіні, можуть ховатися значні запаси води, можливо, занесені туди кометами мільярди років назад.

Якщо подальші дослідження виявлять воду, вона може виявитися корисною для астронавтів, які зможуть базуватися на місячних полюсах.

За словами Майка Варго, провідного фахівця НАСА з дослідження Місяця, ці запаси можна буде використовувати для забезпечення астронавтів питною водою.

"Її також можна розкласти і отримати повітря, що дозволить дихати членам експедиції. І якщо у вас є достатня кількість води, у вас є складові ракетного палива - кисень і водень", - додав він.

У вересні були отримані дані з трьох космічних кораблів, зокрема з індійського зонда "Чандраян-1", які показали, що на частинках, з яких формується місячний грунт, знаходиться тонкий шар води.

Учені, що займалися цими дослідженнями, припустили, що ця вода може переміщатися до холодніших полюсів так само, як водяна пара конденсується на Землі в холодніших районах.

Вони вважають, що цей ефект може бути характерним для всієї води, яка потрапляє на Місяць за допомогою комет.

Було б захоплюючим експериментом - перевірити, чи дійсно залишки комет осідають в таких місцях, як кратер Кабеуса, коментує отримані дані Грег Делорі з каліфорнійського університету Берклі.

"Температура поверхні цих, постійно схованих у тінь, місць дуже низка", - розповів він журналістам.

"Це означає, що вони мають тенденцію уловлювати і зберігати атоми, компоненти, з якими стикаються. Так проводиться облік всього, що з ними відбувалося впродовж декількох мільярдів років. У полюсів є, що розповісти про історію Місяця і Сонячної системи", - говорить учений.

LCROSS був запущений НАСА 18 червня як одна з частин подвійної експедиції, яка також включає запуск LRO (Lunar Reconnaissance Orbiter), - місячного орбітального зонда.