Православні вірні і греко-католики відзначають в четвер один з найдавніших християнських свят - Хрещення Господнє, або Богоявлення.

У цей день християни згадують хрещення Ісуса Христа в річці Йордан, з якого почалося його служіння людству. Слово "хрещу" дослівно в перекладі з грецької означає "занурюю у воду". Хрестив Христа пророк Іоанн, який відразу впізнав у ньому Спасителя, очікуваного єврейським народом,пише "Інтерфакс-Україна". 

За переказами, коли Ісус вийшов з води, на нього у вигляді голуба зійшов святий дух, а голос з небес свідчив про нього як про сина Божого. Звідси і друга назва свята - Богоявлення, оскільки, переконані віряни, саме так людям з'явився Бог у трьох особах: батька, який говорив з небес, сина-Христа і Святого Духа у вигляді голуба.

Перші згадки про свято належать до початку III століття, щоправда, тоді воно відзначалося разом із Різдвом, і розділили обидві урочистості лише до кінця IV століття. У перші століття в свято Богоявлення християнська громада поповнювалася новими членами, які цього дня приймали хрещення.

Передує святу Водохресний святвечір, коли вірні постом і молитвою готують себе до майбутнього торжества. Християни вірять, що з опівночі до опівночі вода у всіх водоймах Землі стає святою і набуває чудових цілющих властивостей. Водохресною водою лікуються у разі хвороби, окропляють житло, причому, за словами вірян, освячена вода може зберігатися роками, залишаючись свіжою.

За давньою тра­дицією, церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Хрещення, з криги вирубували великий хрест ("йордан") і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного ко­льору. Було заведено також при­крашати хрест барвінком і гілками сосни.

Після Водохреща розпочинався новий весільний се­зон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і до­звілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.

19 січня в Києві о 12.00 за участю керівництва Київської міської державної адміністрації відбудеться святкування Водохреща на Оболонській набережній, біля Свято-Покровського собору Української православної церкви.

О 14.00 у "Гідропарку" також святкуватимуть Водохреща біля каплиці на честь Хрещення Господнього Української православної церкви Київського патріархату.

МНС, у свою чергу, закликали громадян дотримуватися правил безпеки під час святкування.

Щоб купання на Водохреще не зашкодило, потрібно готуватися з літа і пірнати голяка

Християни святкують свято Водохреща пірнанням у крижану воду, щоб очиститися від усього лихого.

Купання намічається серйозне, коли зважати на те, що водні процедури відбуваються на відкритому повітрі, а на вулиці мінусова температура, повідомляє ТСН. 

Новачкам моржі радять у воді не засиджуватися, зануритися тричі - та й годі. А ще рекомендують купатися голяка, бо без трусів тепліше. Адже коли виходиш на холод, тканина одразу остигає.

Водночас, щоб все пройшло добре, підготовку до крижаної купелі лікарі радять починати з літа.

"Після того як людина загартовується вдома протягом кількох місяців, вона може дозволити собі розкіш обливатися холодною водою на вулиці і купатися в холодній воді. Не треба одразу занурюватися. Перед цим треба зробити фізичні вправи 15 хвилин. Людині не більше 10-15 секунд можна перебувати у воді при первинному зануренні, витертися, одягнутися й випити чогось гарячого", - розповіла дільничий лікар Рита Гофман.

Також вона додала, що перед купанням варто з'ясувати в лікаря, чи немає протипоказань.

"У людини з епілепсією може статися напад епілептичний, і вона захлинеться. При діабеті може розвинутися кома, у людей з серйозними захворюваннями серця після інфарктів або при стенокардії навантаження на серце збільшується, і може розвинутися серцева недостатність. Може трапитися інфаркт міокарда, судини різко звужуються і кров у великій кількості припливає до серця", - пояснила лікар.