Після двосторонніх перемовин Москви з Вашингтоном обговорення "ультиматуму Путіна" продовжилось у Брюсселі в межах ради Росія-НАТО. Ця рада зібралась через українське питання вперше з 2019 року.

Зустріч тривала довше запланованого і розтягнулась на чотири години.

Російську делегацію представляли заступник глави МЗС Олександр Грушко та заступник глави міноборони Олександр Фомін, який брав участь у переговорах у Женеві напередодні.

Двері НАТО відкриті

"На засіданні ради НАТО-Росія я підтвердила фундаментальні принципи міжнародної системи та європейської безпеки: кожна країна має суверенне право обирати свій власний шлях", - повідомила заступниця держсекретаря США Венді Шерман.

Також вона заявила, що триває робота з партнерами, щоб переконати Росію зменшити напругу та йти шляхом дипломатії і перемовин.

"Ми мали відкриту дискусію, фокусувались на напрузі навколо України і збільшенні кількості російських військ на кордоні. Але тільки Україна та НАТО мають вирішувати, коли Київ може вступити в НАТО. Росія не має мати права вето", - повідомив генсек НАТО Єнс Столтенберг. Він наголосив на політиці відкритих дверей.

За його словами, члени НАТО закликали Росію до негайної деескалації ситуації навколо України.

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

За його словами, це була нелегка дискусія, сторони обмінялись думками про ситуацію навколо України і європейської безпеки.

Він додав, що розбіжності нелегко подолати, але гарний знак, що всі зібрались за одним столом.

"Сьогодні Росія підняла тему пропозицій своїх безпекових застережень. Наголосили на необхідності продовження діалогу на наступних зустрічах. Готові до дискусії щодо конкретних пропозицій", - додав генсек.

У НАТО заявили Росії, що напад на Україну буде великою помилкою та матиме дуже серйозні наслідки для Москви.

При цьому він нагадав, що в 2014 році Росія вже напала на Україну та окупувала частину країни. Столтенберг нагадав, що Україна має право на самооборону і не загрожує Росії.

Українська делегація буде представлена 13 січня на іншому етапі перемовин - засіданні у рамках ОБСЄ. А ще 13-14 січня зустрінуться міністри закордонних справ ЄС. Усі вони обговорюватимуть Україну.

На початку тижня віцепрем'єрка з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у Брюсселі зустрілась з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом та "узгодила позиції".

Росія сконцентрувала величезні військові сили на західних кордонах поблизу України, через що західні країни звинувачують Москву у підготовці нового вторгнення.

11 січня Москва заявила про чергові військові навчання у прикордонних з Україною областях за участі трьох тисяч військових.

Путін фактично висунув ультиматум НАТО та США надати юридичні "гарантії безпеки", серед яких зобов'язання ніколи не приймати Україну в альянс та вивести військову інфраструктуру і сили з країн східної Європи, які приєднались після 1997 року.

Ці вимоги містяться в проєктах договорів, оприлюднених Росією в грудні.

Москва наполягає, що ці договори мають бути підписані у найкоротші терміни та без вилучень. Цей підхід змусив багатьох засумніватися в тому, як серйозно Москва ставиться до переговорів; багато з умов нездійсненні у політичних реаліях, що існують на Заході.

Але адміністрація Байдена погодилась обговорити російську позицію на кількох майданчиках, сподіваючись оцінити наміри Кремля і спробувати відмовити його від агресії проти України, якщо це ще можливо.

Перша зустріч

Перша зустріч пройшла на двосторонній основі в Женеві 9-10 січня, але американська делегація наголосила, що запропоновані Росією договори на ній не обговорювалися, багато її вимог явно нездійсненні, а обговорювати долю України та європейських союзників без них Вашингтон не буде.

Керівник російської делегації, заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков після зустрічі в Женеві висловився з обережним оптимізмом, зазначивши, що розмова була глибокою і професійною.

Прориву на переговорах не сталося, його ніхто й не очікував, але багато спостерігачів навіть рішення продовжити обговорення вважали за певний успіх.

"Жодних планів, намірів напасти в лапках на Україну у нас немає і бути не може. А всі заходи щодо бойової підготовки військ, сил здійснюються в межах нашої національної території. При чому у цьому випадку немає підстав побоюватися якогось ескалаційного сценарію", - сказав Рябков на брифінгу після завершення переговорів 10 січня.

При цьому він зазначив, що головні питання і надалі залишаються у підвішеному стані, Москва не побачила у Вашингтона розуміння "імперативності їх вирішення в ключі, що влаштовує нас".

"Ми представили американцям детально логіку і змістовну частину наших пропозицій, пояснили чому отримання правових гарантій не-розширення НАТО - це абсолютний імператив. Чому нам в обов'язковому порядку треба отримати гарантії нерозміщення біля російських кордонів відповідних ударних засобів", - додав тоді Рябков.

"Нездійсненні вимоги" Росії

Керівниця американської делегації, заступник держсекретаря Венді Шерман заявила тоді, що Вашингтон нікому не дозволить закрити двері в НАТО для будь-якої країни.

Вона також наголосила, що Росія не дає прямої відповіді щодо того, чи готова до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

"Я не думаю, що ми знаємо відповідь на це питання", - сказала Шерман, відповідаючи на запитання журналіста про те, чи має вона інформацію, яка вказує на те, що Росія готова до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

"Вони можуть довести, що не мають намірів вторгнутися (в Україну), повернувши військових назад на місця дислокації", - заявила Шерман.

Державний секретар США Ентоні Блінкен тоді також сказав, що США буде важко досягнути прогресу у перемовинах, якщо Росія продовжить нарощувати війська біля кордонів з Україною.

"Частиною російської стратегії є висування списку абсолютно нездійсненних вимог, а потім стверджувати, що інша сторона не хоче працювати спільно, і використовувати це як свого роду виправдання агресивних дій", - наголосив Блінкен.

Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд 11 січня ще раз наголосила, що у Вашингтоні впевнені в домовленостях з європейськими союзниками стосовно "дуже болючого для Росії пакета" санкцій у разі ескалації на кордоні України.

"Саме Росія створила цю кризу з нічого. Саме Росія накопичила 100 000 військових на кордонах України. Саме Росія приготувала внутрішній саботаж, дестабілізацію", - наголосила пані Нуланд.

Екстрена допомога Україні

Також 11 січня стало відомо, що адміністрація Байдена наприкінці грудня авторизувала виділення Україні зброї та техніки на 200 мільйонів доларів.

Мова йде про пакет для захисту України на фоні дій Росії, у який входитимуть серед іншого радари та морське обладнання

Паралельно з перемовинами у Женеві та Брюсселі відбувається човникова дипломатія радників керівників країн "нормандської четвірки". Спочатку представники Німеччини та Франції провели перемовини у Москві, а потім відвідали Київ.

Про загострення ситуація на українському кордоні заговорили у листопаді. За даними американської сторони, а також української розвідки, Росія могла планувати напад на Україну одразу з кількох напрямків.

Володимир Путін кілька разів уникав прямої відповіді на питання, чи готує Росія вторгнення в Україну.

Українська тема була серед головних під час двох раундів перемовин Байдена та Путіна наприкінці 2021 року.