Про такі дані дослідження "Український характер", проведеного в березні центром "Софія", повідомляє "Дзеркало тижня. Україна". Крім того, соціологи провели опитування серед експертів – політологів і фахівців з соціальної психології.

Готовність до переїзду висловили 34,1% опитаних. Близько половини (55,1%) респондентів однозначно сказали — "ні, не переїжджав би". Ще 10,8% опитаних вагалися відповісти на запитання.

"Аналіз показує: що молодший респондент, то частіше він висловлює бажання виїхати з країни. Серед молоді віком 18—29 років показник готовності до еміграції становить 50,4%, а у віковій групі 30—39 років — 42,4%", — пишуть автори.

- Експерти намагаються пояснити високий рівень апатії серед громадян
- Українці стали жити гірше
- В Україні до 60 % смертей викликані хворобами серця

Загалом серед українських громадян домінує стримане, в міру критичне ставлення до своєї країни.

Більшість (55,4%) опитаних вважають Україну "звичайною країною, не кращою й не гіршою, ніж інші".

Пишаються Україною і вважають її найкращою у світі країною тільки 17,8% респондентів. Практично стільки ж (18,1%) шкодують, що їм доводиться жити в цій країні.

Як відзначають автори статті, громадська думка цілком адекватно оцінює той рівень економічного розвитку, який Україна займає серед інших країн світу.

Більшість (56,3%) опитаних вважають, що за своїм рівнем розвитку Україна перебуває серед "відсталих" країн, що відповідає міжнародним рейтингам. Кожен п’ятий (19,3%) респондент думає, що Україна входить у число найбільш відсталих країн світу. Практично стільки ж (20,4%) опитаних зараховують Україну до країн-"середняків".

Експерти намагаються пояснити високий рівень апатії серед громадян

Як коментують замовники дослідження у своїй статті "Дзеркалу тижня", такі результати свідчать про невизначеність шляху становлення молодої нації і зазначають брак продуктивної мотивації і суспільну втому від політичних та соціально-економічних негараздів.

"Образно кажучи, ми б хотіли бути молодими, сильними, амбіційними, а в реальному житті — стомлені й розчаровані" – йдеться в їх оцінках.

Таким чином задекларована нинішньою владою масштабна модернізація країни лишається осторонь її жителів.

"Модернізація країни — це не тільки нові технології в економіці, нова інфраструктура і нова роль України у світі. А й нова мотивація, здатність відчувати мінливий світ, уміння проектувати, впроваджувати й утверджувати нові цінності та традиції. Ми — сучасники світу, в якому на зміну шахівницям геополітики і геоекономічному переділу приходить час геокультурного проектування світів — національних, макрорегіональних тощо" – наголошується в статті.

Досліджуючи причини, що підживлюють соціальну пасивність і апатію, автори дослідження торкнулись особливостей соціальної психології українців. Так, одним з бар'єрів, що пригнічують мотивацію, згідно із результатами дослідження, виявляється явище, яке на мові соціологів називається "прищеплена безпомічність".

Під час експертного опитування фахівець з масової психології Вадим Васютинський відзначив:

"Що стосується створення нових проектів, ділового й організаторського новаторства, творчості, креативу, пошуку нових шляхів розв’язання проблеми — то тут українці дуже пасивні. Вони легше і навіть з певним задоволенням сприймають, коли на керівну роль приходять інші люди. У масовій свідомості сформувалася віра, що росіяни або європейці краще керуватимуть нами, ніж наші власні менеджери".

Тоталітарне минуле, на думку фахівців, суттєво позначилось на поведінці українців, істотно вплинувши на формування конформізму.

"Для наших громадян характерні досить слабка віра у власні сили, відсутність стійких переконань, схильність до пристосовництва, непринциповість. І невміння послідовно й наполегливо відстоювати власні права", - висловлює думку експерт Ігор Лосєв.

За даними дослідження, лише третина (30,2%) українців "в усіх випадках" або "у більшості випадків" намагалася відстоювати свої порушені права.

При цьому половина (51,2%) опитаних за останній рік стикалася з тими чи іншими порушеннями їхніх законних прав.

44,9% респондентів, чиї права порушувалися, намагалася їх відстоювати в "деяких" або "поодиноких" випадках. Чверть (23,2%) респондентів своїх порушених прав не відстоювали зовсім.

Експерти, опитані в рамках дослідження "Український характер ", відзначають, що для наших співвітчизників нині характерне недовірливе ставлення до оточення, суспільних і державних інститутів. Їм бракує соціальної солідарності, здатності до спільних дій, громадянської активності.

Так, за словами політолога Віктора Небоженка, "українець нічому не довіряє — навіть власному сприйняттю... Значний рівень довіри фіксується в малих групах — у сім’ї, серед родичів, друзів... А групова солідарність спостерігається у професійних групах, які пов’язані або з корупцією, або з престижем".

Соціолог Євген Головаха визначив, що Україна за показником взаємної довіри — "одна з останніх у Європі".

Однією з причин такого високого рівня недовіри Головаха називає "ізоляціонізм".

Фахівці пояснюють таку закритість сконцентрованістю на проблемах виживання, коли по вирішенню індивідуальної проблеми будь-які спроби утворити суспільне об'єднання припинялись.

Навіть "помаранчева революція" не стала етапом розвитку нових форм самоорганізації: "велике стояння" на Майдані закінчилося новими великими утопіями.

По відношенню до патріотизму експерти зазначають переважання раціональних і прагматичних мотивацій.

"Українці люблять Україну, яка живе в їхніх почуттях, проте на рівні відносин із державою, — патріотизм закінчується. Виникає бажання відвезти дітей в іншу країну, виїхати самим — туди, де нас ніхто не чекає, але де є хоч сякий-такий порядок",- зазначає один з опитаних експертів Олена Донченко.

Крім того, загальний стан недовіри у суспільстві призводить до сприйняття держави як такої, що вичерпала свій функціональний ресурс. При чому самі еліти найчастіше і стають причиною такого сприйняття держави жителями країни.

"В умовах розколу суспільства державна влада нерідко сприймається як трофей внутрішніх загарбників. Самі еліти нерідко демонструють ставлення до держави, до влади як до трофея", - зазначає політолог Володимир Фесенко.

Українці стали жити гірше

Дві третини українців відчули погіршення матеріального становища впродовж останнього року.

Такими є результати соціологічного опитування, проведеного "Українським демократичним колом", передає Радіо "Свобода".

За результатами соціологічного опитування, на погіршення життя в Україні вказують майже 67% мешканців з усіх регіонів.

Кожній десятій родині не вистачає грошей на їжу, ще 44% родин складно купувати одяг та взуття.

При цьому, лише менше 6% громадян вказують на покращення матеріального становища.

Опитування проводилося ЦСД "Софія" з 22 по 30 березня 2011 року по всіх областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі. Всього було опитано 2022 респонденти у віці від 18 років і старше. Метод проведення опитування — інтерв'ю "віч-на-віч" за місцем проживання респондента. Статистична похибка не перевищує 2,2%.

Нагадаємо, в червні 2011 згідно з результатами дослідження, проведеного за замовленням СNN, стало відомо, що половина жителів США з упевненістю очікує на повторення Великої депресії впродовж поточного року.