"Газпром" без зайвого галасу запропонував Кіпру, незгодному зі "стрижкою депозитів", власну програму допомоги в обмін на привілеї у розробці газових родовищ. Західні ЗМІ б'ють на сполох: за порятунок від дефолту Москва повністю підімне під себе острів - в банках будуть лежати російські гроші, на родовищах на шельфі хазяйнуватиме "Газпром", а російські військові побудують на острові базу, компенсувавши можливу втрату військового порту в Сирії.

"Коли ЄС заявив про те, що надасть фінансову допомогу кіпрським банкам лише за умови процентного урізання депозитів, кіпріоти збунтувалися. Уряд Росії теж висловив обурення від імені численних російських вкладників", - пише The New York Times.

Водночас "Газпром" негласно запропонував свою програму допомоги, згідно з якою Кіпр міг би отримати гроші на відновлення економіки, продавши газовому гігантові права на дослідження газових родовищ в Середземному морі, повідомляє Ендрю Крамер. "Газпром" відмовився підтвердити навіть факт подібної пропозиції, але для автора коментаря очевидно, що "багата компанія, тісно пов'язана особисто з президентом Путіним, готова використовувати розбіжності всередині Європи, щоб зміцнити своє становище і владу".

У вівторок кіпрський парламент відкинув пакет заходів економічної допомоги в 10 млрд євро, обумовлений податком на банківські депозити. При цьому було незрозуміло, чи розглядається ще російський альтернативний план, йдеться в статті.

Російська пропозиція допомогти Кіпру засобами "Газфонду", очевидно, було сприйнято досить серйозно канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Вона попередила президента Кіпру, закликавши його не розглядати альтернативи європейській програмі допомоги.

Голова Cypriot Investors Association Міхаель Олімпіос не виключив ймовірності того, що якийсь російський банк купить кіпрський Popular Bank, що зможе скоротити обсяг європейської фінансової допомоги. "Подібна дія, швидше за все, знайде підтримку Кремля і зможе скоротити податок, який доведеться платити російським вкладникам на Кіпрі", - вважає Олімпіос.

У той час, як у будівлі парламенту в Нікосії розгорталася драма, тисячі протестувальників зібралися на прилеглій площі, щоб висловити своє обурення з приводу ситуації, в якій опинився Кіпр, пише The Independent.

Один з демонстрантів заявив кореспондентові, що він проти європейської допомоги. "Ми воліємо допомогти країні, позичивши свої гроші безпосередньо державі. Вона б могла повернути їх через кілька років з відсотками - не можна ставати колонією "трійки".

Міністр фінансів Кіпру вирушив до Москви на обговорення альтернативних можливостей з російськими партнерами, йдеться в статті. "Багато кіпріотів побоюються втратити тісні зв'язки з російською діаспорою, якщо угода про допомогу врешті-решт сильно вдарить по тих, у кого найбільші рахунки на острові", - свідчить кореспондент Наталі Саварікас.

"Фінансова криза на Кіпрі: втеча в обійми Росії" - так названо матеріал Крістіани Шлетцер у Süddeutsche Zeitung. "Економіка Кіпру незначна для єврозони, тому відмова від спільної валюти була б украй болючою для Кіпру і найперше для його банків, але інші країни єврозони цілком би це пережили", - пише Шлетцер.

Якщо Кіпр не врятує від дефолту ЄС, то це готова зробити тільки Росія, йдеться в статті. В обмін на це "Москва перетворила б острів на свого васала. В банках лежали б російські гроші, багаті газові родовища на шельфі контролював би "Газпром", російські військові могли б одержати на острові базу, компенсувавши можливу втрату військового порту в Сирії".

Шлетцер зазначає, що такий розвиток подій цілком імовірний, бо "консервативний президент Нікос Анастасіадіс обіймає свій пост всього три тижні, й урядова більшість хитка". За прогнозом автора статті, повторний вступ Кіпру до ЄС у разі його виходу не вдасться через те, що острів розділений і частина його зайнята Туреччиною.

Шлетцер вважає, що цапом-відбувайлом у поточній ситуації призначили Німеччину, оскільки саме німецький уряд наполіг на участі кіпріотів у порятунку банків. У свою чергу, "Анастасіадіс припустився помилки, спробувавши врятувати Кіпр як фінансовий майданчик. Він хотів боротися з відмиванням грошей, але не хотів прогнати відразу всіх багатих інвесторів. Тож він відмовився від підвищення податкового тягаря на власників великих рахунків і погодився покласти частину витрат на володарів невеликих заощаджень. Жахливо, що ніхто в ЄС не зміг запобігти цьому безглуздю", - вигукує автор.

Те, що парламент Кіпру проголосував проти податку на депозити вкладників кіпрських банків, можливо, навіть на руку президенту країни Аністасіадісу, пише оглядач іншого німецького видання - Der Spiegel. "Тепер він може, посилаючись на своїх норовливих депутатів, спробувати виторгувати у Єврогрупи більш пільгові умови фінансової допомоги", - пояснює журналіст.

Однак, якщо Єврогрупа бажає зберегти довіру до себе, їй ні за що не можна вплутуватися в цю гру, вважає автор публікації Рікенс. Пакет фінансової допомоги для маленької середземноморської республіки став питанням принципового значення. Якщо Єврогрупа відмовиться від своєї ідеї списати частину коштів з депозитів вкладників чи взагалі дасть необхідні 5,8 млрд євро сама, то вийде, що єврозону можна шантажувати, і "згодом аналогічним чином будуть поводитися й інші кризові держави єврозони", попереджає автор.

То що ж стане з Кіпром? Банки весь час тримати зачиненими не можна, але їхнє відкриття до остаточного прояснення ситуації спровокує масове вилучення коштів, так званий bank run, який цілком може обрушити всю фінансову систему острова, йдеться в статті.

Залишається план Б: Кіпр міг би дістати ці 5,8 млрд іншим шляхом. Тепер у Нікосії всі надії пов'язують з Росією, йдеться в матеріалі. За чутками, керівництво країни відрядило в Москву на переговори міністра фінансів Кіпру Міхаліса Сарріса, який що є змоги намагається укласти з Росією газову угоду: гроші в обмін на виняткові права в розробці багатих родовищ природного газу, що залягає в територіальних водах острова. Однак такий варіант Єврогрупа зможе прийняти лише в тому разі, якщо Росія надасть Кіпру гроші не як кредит.

А що як Росія таки не дасть грошей і не знайдеться інших спонсорів? - запитує журналіст. Все це схоже на автомобільну забавку, в якій дві машини на величезній швидкості мчать до прірви і виграє той, хто не злякається і вистрибне останнім. І якщо в цій "дуелі" єврозона поступиться Кіпру, то брати участь у наступній сенсу для неї вже не буде.

Російський нафтовий гігант готовий втрутитися в кризу на Кіпрі в обмін на нові права на видобуток вуглеводнів у Середземному морі, пише Нікола Ломбардоцці на сайті La Repubblica. "Більш-менш секретні переговори вже розпочалися, незважаючи на традиційні спростування", - стверджує автор статті.

"Олігархи та їхні політичні покровителі охоплені панікою, - пише кореспондент. - Росія ось-ось опиниться головною постраждалою від можливого додаткового податку на кіпрські депозити. З давніх часів Кіпр став російською економічною колонією, що надає особливі податкові привілеї і повну свободу руху капіталів. В тому сенсі, що сприяє і прикриває все те, про що не можна говорити вголос: незаконне постачання зброї на сирійську базу в Тартусі, відмивання грошей".

"Офіційна реакція Москви зображала обурення. Учора ввечері президент Путін несподівано зателефонував кіпрському колезі Анастасіадісу. Крім того, як очікується, до Москви з візитом ввічливості прибуде глава Єврокомісії Баррозу. До Москви також прибув міністр фінансів Кіпру, який має намір підтвердити відстрочку виплати позики в 3,5 млрд доларів, яку днями пообіцяла Росія. Міністр хоче подякувати Москві, а заразом просити додаткових коштів", - йдеться в статті.

Кіпр, який вважається "податковим раєм" через вигідне оподаткування і щедрі відсоткові ставки, є головним місцем осідання російських капіталів за кордоном. Зв'язки Кіпру та Росії - тісні і двозначні, пише L'Express. "Російські інвестори із зиском розміщують свої кошти на банківських рахунках і використовують їх для реінвестування в Росію. Нікосія, отже, є першим іноземним інвестором у Росії. Можливо, тому уряд Кіпру в 2011 році повернувся обличчям на схід, отримавши кредит на 2,5 млрд євро", - зазначає кореспондент Лоран Мартіні.

Ознаки, що свідчать про перехід Кіпру на орбіту держави, яка не входить до Євросоюзу, дуже не подобаються канцлеру Німеччини Ангелі Меркель, продовжує Мартіні. Податок на банківські депозити міг би остаточно роздратувати Москву: міністр фінансів Силуанов вже пригрозив відмовитися пом'якшувати умови кредитів. На це його німецький колега відповів, що "той, хто розміщує свої гроші в країні з більш низькими податками", мав бути готовий на ризик. У свою чергу, за інформацією газети "Ведомости", "Газпромбанк" запропонував кіпрському уряду фінансову допомогу в обмін на ліцензію на видобуток природного газу на острові.

"Отже, кіпрський парламент зіткнувся з цією дилемою: дрібні або великі вклади, Росія чи Європа - сьогодні треба робити вибір", - резюмує видання.

Переклад InoPressa