Археологи виявили під час розкопок у Помпеях бенкетну чорну залу, стіни якої прикрашають фрески з міфологічними персонажами. Сюжети в них пов’язані з Троянською війною, пише CNN.

Чорна бенкетна зала, імовірно, слугувала простором для розваг. Фото: Archaeological Park of Pompeii

Найімовірніше, кімната була призначена для розваг або розмов під час бенкетів. Приміщення довжиною близько 15 м та шириною 6 м, має пофарбовані в чорний колір стіни.

"Це робили для того, щоб на них не було видно диму від масляних ламп. Оскільки люди збиралися на вечерю після заходу сонця, мерехтливе світло ламп створювало ефект руху зображень, особливо після кількох келихів хорошого кампанського вина", – розповів директор археологічного парку Габріель Цухтрігель.

Фреска із зображенням Олени з Парісом. Фото: Archaeological Park of Pompeii

На одній з фресок зображена зустріч Олени з Парісом – сином троянського царя Пріама, якого ідентифікує грецький напис з його другим ім’ям «Александрос». За міфами, саме викрадення Парісом Олени у її чоловіка-грека Менелая призвело до початку Троянської війни у XII столітті до нашої ери.

Давньогрецький бог Аполлон та Кассандра, дочка царя Трої Пріама. Фото: Archaeological Park of Pompeii

Інший витвір мистецтва змальовує пригнічену Кассандру, дочку троянського царя Пріама, з богом Аполлоном. За легендою, він пообіцяв Кассандрі дар пророцтва, але вона не піддалася його бажанням, тож бог покарав її, постановивши, що її пророцтвам ніколи не будуть вірити.

З банкетної зали можна було вийти через двері у двір з довгими сходами на другий поверх. Дослідники виявили під аркою велику купу будівельних матеріалів. За даними археологічного парку, де розташовані руїни Помпеї, на території поруч знаходиться 1 070 будинків з понад 13 000 кімнат

Як відомо, стародавнє греко-римське місто Помпеї було поховане під попелом і вулканічним склом під час виверження Везувію у 79 році нашої ери. З 1700-х років у цій місцевості ведуться археологічні роботи.