В Італії полковник купував вертольоти, на Мальті - вогнепальну зброю, у Німеччині - засоби зв'язку, в 2010 році експорт з Москви сягнув 1,5 млрд євро, і ось тепер деспот повернув усе це проти свого народу. США побоюються, що Каддафі може застосувати хімічну зброю, а Берлусконі згадує недобрим словом лівійський ракетний удар по Лампедузі в 1986 році.

Уряд Каддафі не знищив великих запасів іприту та інших бойових отруйних речовин, стверджує The Wall Street Journal. Вашингтон стурбований їхньою подальшою долею і боїться застосування цих засобів Лівією. Тріполі також має в своєму розпорядженні застарілі ракети Scud B, 1 тис тонн жовтого кеку (напівзбагаченої уранової руди) і величезні арсенали звичайних озброєнь, які Каддафі в минулому переправляв бойовикам, що діють у країнах типу Судану й Чаду, зазначається в статті.

Неназване джерело в адміністрації США вказало, що ірраціональність Каддафі, безумовно, викликає занепокоєння. За словами представників адміністрації США, програма ліквідації хімзброї сповільнилася через розбрат між Вашингтоном і Тріполі з питань фінансування та логістики.

Безжальне застосування Муаммаром Каддафі жорстоких заходів щодо повсталих змусило дати задній хід тих, хто в останні роки сформував тісні зв'язки з Лівією, пише The Financial Times. Наприклад, італійське підприємство - виробник шин Pirelli, а також Лондонська школа економіки в середу розірвали контакти з цією країною "у світлі трагічних подій".

Зв'язки Рима і Тріполі поглибилися з серпня 2008 року, коли полковник Каддафі підписав із Сильвіо Берлусконі угоду про компенсацію, йдеться в статті. Судячи з матеріалів WikiLeaks, існували тісні взаємини між двома політиками. Тепер Італія намагається дистанціюватися від уряду Лівії. "Серед інших лідерів, яких обходив Каддафі, були російський Володимир Путін, президент Венесуели Уго Чавес і колишній британський прем'єр Тоні Блер, - йдеться в статті. - Незважаючи на те, що взаємини з Путіним здавалися не такими вже й близькими, американські дипломати повідомляли, що зв'язки міцні, і підозрювали Лівію у спробі розвинути ще тісніші відносини з Москвою, щоб створити противагу угодам Тріполі з Вашингтоном і Римом".

Прем'єр-міністр Італії шокований різкими заявами Каддафі та звинуваченнями на адресу Італії, повідомляє La Repubblica. Вирішальної ваги, що визначили зміну курсу країни щодо Лівії, набули переговори міністра закордонних справ Фраттіні з Хілларі Клінтон і генеральним секретарем ЛАД Амром Мусою. Послання Берлусконі та італійському уряду було однозначним: Рим повинен до них приєднатися, рівновіддаленість від диктатора і маніфестантів "неприйнятна".

"Розповідають, що Кавалер був шокований словесним напором Каддафі, надто звинуваченнями на адресу Італії, яка нібито постачала повстанців важким озброєнням. В ході одного із засідань уряду Берлусконі зізнався одному з міністрів:" Ми повинні проявляти обережність стосовно Каддафі, він божевільний. Він вже одного разу запустив по нас ракетою, що заважає йому запустити ще одну?" Спогади про лівійський ракетний удар по Лампедузі (1986 рік) супроводжують дедалі сильніші побоювання прем'єра, що стосовно італійців, котрі перебувають у Лівії, можуть початися репресії. Отож міжнародний тиск підштовхує палац Кіджі до критики режиму диктатора, хоча реальна політика і національні інтереси - енергетика, інфраструктури - тягнуть у протилежний бік", - пише кореспондент, згадуючи про ще одну загрозу: цілком імовірно, що лівійський "стрибок у порожнечу" обернеться виникненням ісламської держави в безпосередній близькості від Італії.

Європа сама озброювала Лівію, визнає SPIEGEL ONLINE. В Італії Каддафі купував вертольоти, на Мальті - вогнепальну зброю, у Німеччині - засоби зв'язку: після скасування ембарго в 2004 році багато країн ЄС постачали лівійському диктатору зброю і військову техніку - які тепер він повернув проти свого народу.

Згідно з єдиними європейськими статистичними даними, тільки в 2009 році країни Євросоюзу поставили до Лівії озброєнь на 344 млн євро. При цьому в порівнянні з обсягом російських постачань угоди з Європою виглядають скромно: у 2010 році обсяг експорту Тріполі з Москви сягнув майже 1,5 млрд євро. Але сьогодні Європа могла б шкодувати про угоди з лівійським диктатором ще більше: до справді великих операцій справа так і не дійшла. Наприклад, бельгійський виробник FN Herstal в 2009 році мало не здійснив до Лівії поставок на суму 100 млн євро, незважаючи на те, що Сербія і Британія схожі контракти відхилили. І тільки після громадських протестів угода зірвалася. Посилаючись на експертів, автор коментаря рекомендує підвищити роль структур ЄС у подібних випадках, а не покладатися на громадськість.

Король Саудівської Аравії Абдалла боїться, що безлади перекинуться на його країну, і вирішив вдатися до фінансових вливань. У пакет заходів вартістю 36 млрд доларів входить 15-відсоткове підвищення зарплати держслужбовцям, помилування тих, хто відбуває тюремні терміни за борги, а також фінансова допомога студентам і безробітним, повідомляє The Financial Times.

"Бюджет витримає, але це аспірин для зняття болю в середньостроковій перспективі, а не розв'язання довгострокових проблем з житлом і безробіттям", - вважає головний економіст Banque Saudi Fransi Джон Сфакіанакіс. Оглядач FT погоджується, що такі "підсолоджувачі" не задовольнять політичні сподівання народу. 11 березня опозиція планує провести "день гніву". Аналітики відзначають, що відкладена дата вказує радше на бажання активістів домогтися від уряду реформ, аніж на готовність до вуличних акцій.