"Це оголошення війни власним громадянам" - так реагують спостерігачі на ухвалення в Росії нового закону про НКО із закордонним фінансуванням. Визначення "іноземний агент" зловісно перегукується з радянською термінологією, стверджують оглядачі. Влада йде на повідку у параноїдального страху перед революціями, нібито керованими з-за кордону. На думку критиків, спроби держави обмежити інакодумання тільки зашкодять репутації Росії.

"Путін ухвалює закони проти народу" - так називається стаття в Die Zeit. Згідно з новим законом, неурядові організації, які отримують стипендії та фінансування від іноземних спонсорів і впливають на громадську думку, повинні будуть вставати на облік як "іноземні агенти", нагадує автор матеріалу Йоханнес Фосвінкель. "Це має наводити на думки про шпигунство і саботаж і пов'язане зі знущальними правилами звітності для цих організацій", - пояснює він.

"Насправді закон оголошує війну власним громадянам. Багато з організацій, що підпадають під дію закону, виступають за права меншин, піклуються про в'язнів у хронічно переповнених тюрмах, покращують життя дітей-інвалідів або займаються охороною природи і диких тварин у Росії. Вони роблять усе, що не може або не хоче зробити уряд, хоча це належить до його першочергових завдань", - пише автор, зазначаючи, що влада "йде на повідку у параноїдального страху перед революціями, нібито керованими з-за кордону, і "помаранчевими" повстаннями".

Всесвітній фонд дикої природи (WWF) уже оголосив про те, що збирається демонстративно використовувати ганебне найменування, написавши на своєму сайті: "Ми не шахраї і не злодії, ми агенти іноземного впливу", повідомляє Фосвінкель.

Автор також нагадує про те, що до Кримінального кодексу РФ знову було внесено статтю про наклеп, а грошовий штраф за неї було піднято вдесятеро. "Що є наклепом, вирішують судді, а вони в слухняної російської юстиції здебільшого орієнтуються на заданий згори напрям", - зазначає автор. Крім того, згідно з новим законом, прокуратура може завести справу про наклеп навіть без прояву ініціативи з боку того, кого нібито обмовили.

Фосвінкель також нагадує про закон, ініціюванні створення "чорного списку" сайтів, що містять порнографію, екстремістські ідеї та пропаганду наркотиків, і застерігає про небезпеку політичної цензури Мережі під приводом захисту неповнолітніх, тим більше що в законі, за його словами, немає визначення "шкідливого" змісту.

Як повідомляє The Times, на критику з Вашингтона, що прозвучала з приводу нового репресивного закону про НКО, російське МЗС відповіло зустрічною відповіддю: на Смоленській площі в заяві США вбачають "спроби абсолютно недоречного грубого втручання в діяльність російських органів державної влади".

У генсека Ради Європи Турбйорна Ягланда закон про НКО, за його словами, асоціюється з терором 1930-х. На думку автора статті Тоні Хелпіна, визначення "іноземний агент" "зловісно перегукується" з радянською термінологією. "Кроком до деградації громадянського суспільства", спрямованим "на внесення розколу в суспільство", назвав ініціативу депутат від "Справедливої ​​Росії" Ілля Пономарьов. Лідер партії "Яблуко" Сергій Митрохін зазначив, що закон не просто небезпечний для НКО, а й принизливий для тих, хто в них працює. Неназвані критики вказують на те, що ключове для закону визначення "політичної активності" таке широке, що під нього можна підвести практично будь-яку НКО.

Що стосується закону про наклеп, то він "буде використовуватися для переслідування тих, хто незадоволений урядом", переконаний депутат-комуніст, у минулому прокурор Юрій Синельщиков. "Ми все сильніше відходимо від нормальних правил регулювання публічного життя", - прокоментував Ігор Юргенс, ключовий радник Дмитра Медведєва під час перебування його президентом. Голова правозахисної організації "Агора" Павло Чиков "впевнений, що наклеп стає кримінальним злочином через гасла "Путін - злодій" і "Єдина Росія" - партія шахраїв і злодіїв". Влада не знає, як захиститися, і каральна кримінальна політика - це (для неї) єдиний спосіб".

Раніше російські парламентарі посилили санкції за порушення на мітингах. Голова Московської Гельсінської групи Людмила Алексєєва вважає, що "все це один паровоз, і вони, напевно, придумають щось ще".

Як пишуть журналісти Девід Херзенхорн і Ендрю Рот у статті для The New York Times, НКО будуть намагатися уникнути політично принизливого визначення "іноземний агент".

"Це шантаж з боку уряду", - сказав Григорій Мелконьянц, заступник директора єдиної в Росії незалежної організації за спостереженням за виборами, "Голос", яка отримує підтримку з США. Він заявив, що "Голос" намагатиметься уникнути визначення "іноземний агент", довівши в суді, що не займається політичною діяльністю. Якщо їй не вдасться цього добитися, "Голос" розгляне можливість стати бізнесом. "Інших варіантів для нас немає", - зазначив Мелконьянц.

Але кілька відомих організацій, включаючи Московську Гельсінську групу, заявили, що їм доведеться припинити залучення коштів. Критики стверджують, що спроби держави обмежити вільнодумство тільки зашкодять репутації Росії і її розвитку як демократії.

Товариство "Меморіал" у своїй заяві написало, що діяльність Держдуми "набула істеричного характеру". "Після ухвалення юридично безграмотних і вкрай небезпечних політично змін у законодавстві про мітинги Держдума в пожежному порядку вносить зміни в закон про НКО. Разюча швидкість, з якою це робиться, - можна подумати, що ворог уже біля воріт столиці, і тільки зміни в цьому законі можуть врятувати "Отечество", - йдеться в заяві організації.

"Бути" іноземним агентом "в Росії ніколи не було приємно, починаючи зі сталінських репресій, коли мільйони людей було розстріляно або відправлено до в'язниці за підозрою в тому, що вони є наймитами Заходу, аж до наших днів, коли президент Росії Володимир Путін вочевидь звинувачував маніфестантів, які вийшли на площі з протестами проти махінацій з підрахунком голосів на виборах, у тому, що вони "отримують платню у Держдепі", - розмірковує Ганна Зафесова в статті, надрукованій в газеті La Stampa.

Туманність деяких положень нового закону про НКО дає підстави побоюватися за "Ермітаж", WWF та асоціації, які надають допомогу хворим людям і дітям. "Цілком очевидно, що головною метою були такі організації, як "Голос", який займається моніторингом виборів. Хілларі Клінтон оголосила про збільшення фінансування російських асоціацій, які борються за демократію. Історична правозахисна організація "Гельсінська група" заявила, що відмовиться від допомоги. Але російських коштів вкрай недостатньо", - зазначає автор статті.

Росія задкує, стверджує The Times у редакційній статті. "Путін, який лише кілька місяців тому повернувся на президентський пост у результаті незграбно і безглуздо підтасованої абсолютної перемоги на виборах, пригнічує інакомислення, причому його методи і тон нагадують про важке минуле його країни - про тиранію", - сказано в матеріалі.

Новий закон про НКО - це "невиправдане обмеження свободи об'єднань", "очевидна спроба обмежити залученість простих росіян в життя всього світу", "вчинок режиму, що не довіряє своїм громадянам", пише газета.

Реакція Путіна на протестний рух - ознака "відсталого світогляду, безглуздої переконаності в тому, що авторитаризм - реалістична альтернатива реформам", вважає видання.

Але Росія не бажає стати жертвою тирана. Повернення до "залізної завіси" - сміхотворна ідея, вважає газета. Максимум, що може зробити Путін, - очорнювати своїх супротивників і чинити їм незручності. "Потребу в таких кроках відчувають лише невпевнені і, по суті, нестабільні режими", - пише видання.

Тома Гомар, директор Центру з вивчення Росії і республік колишнього СРСР при Французькому інституті міжнародних відносин у Парижі, в інтерв'ю виданню Le Monde каже, що Володимир Путін не приховує свого прагнення змусити замовчати опозицію.

Гомар не здивований, що Дума більшістю голосів ухвалила репресивні закони. "Закон проти маніфестацій є класичним, оскільки в Росії завжди існували дуже строгі правила, що стосуються зборів. Закон про неурядові організації вписується в тенденцію останніх кількох років. Найважливішим є закон про Інтернет, оскільки опозиція, менш представлена ​​на вулиці, залишається дуже активною в Інтернеті", - зазначає експерт.

"Існує чітке прагнення посилити законодавчий арсенал для того, щоб краще контролювати протести і послаблювати їх, переслідуючи окремих опозиціонерів", - зауважує Гомар. Дослідник наголошує, що потрібно стежити за тим, як російський Інтернет відреагує на закони. "Чи відбудеться розрив довіри, встановленої в 2000-2008 роках між урядом і громадянським суспільством, яке здебільшого обирало обмеження свобод в обмін на економічний розвиток?" - запитує Гомар. "Метою Володимира Путіна є приручення Інтернету, який досяг зрілості на національному та місцевому рівні", - зазначає науковець. "Для Росії Інтернет також пов'язаний з питанням контролю над суверенітетом. Вона прагне, щоб Інтернет перейшов під міждержавне управління", - підсумовує Гомар.

Переклад InoPressa