6 серпня Петро Порошенко підписав закон про місцеві вибори, повідомив перший заступник глави Адміністрації президента Віталій Ковальчук на брифінгу. Закон був ухвалений Верховною Радою 14 липня 2015.

Згідно з ухваленим законом, місцеві вибори в Україні повинні проходити за пропорційною системою, а сільських та селищних рад - за мажоритарною системою.

Закон унеможливлює участь у місцевих виборах політичних блоків, і передбачає, що вибори не відбудуться в непідконтрольній частині Донбасу та в Криму.

У перехідних положеннях закону встановлено, що вибори до місцевих рад Криму і деяких районів Донецької та Луганської областей, призначені на 25 жовтня, не проводяться "у зв'язку із здійсненням РФ тимчасової окупації і збройної агресії проти України і неможливістю забезпечити дотримання стандартів проведення виборів ОБСЄ".

У місцевих виборах можуть брати участь політичні партії, зареєстровані станом на день опублікування закону. Блокам балотуватися заборонено.

Запровадили два тури за обрання мерів великих міст, в яких живе понад 90 тис. жителів. Перемогти в першому турі кандидат може тільки в тому випадку, якщо він набере 50 відсотків і плюс 1 голос. У маленьких містах залишили один тур виборів.

Встановлено 5%-й виборчий бар'єр для партій (на виборах у 2010 році діяв 3%-й бар'єр).

До закону прийнято поправку про те, що серед висунутих кандидатів має бути не менш ніж 30% представників однієї статі.

З'явився механізм відкликання депутатів місцевих рад і місцевих голів.

Центрвиборчком встановить кількісний склад місцевих рад. Залежати він буде від кількості виборців, які проживають в тій чи іншій територіальній громаді, пише Ірина Сосніна в статті "Порошенко підписав закон про місцеві вибори" в газеті "Комсомольская правда в Украине".

Аналіз закону показує, що він попросту консервує чинну політичну систему, зауважує Андрій Золотарьов у часописі "Новое время". Які ж основні його вади?

По-перше, дискримінаційний прохідний бар'єр. 5% для більшості нових політичних сил є непереборним, навіть у масштабах обласного центру.

По-друге, закон, по суті, узаконює "партійне рабство". Припустімо, у нас є гідний кандидат, який має підтримку в своєму регіоні. Тепер він може піти на вибори тільки в складі вже існуючої політичної сили, а значить, буде змушений домовлятися з її керівництвом. Навіть якщо вони досягнуть взаєморозуміння, то надалі, хай якою б була підтримка цього політика виборцями, він буде змушений діяти і голосувати так, як скаже це керівництво, інакше його можуть без особливих труднощів позбавити мандата.

Та й сам по собі закон буде породжувати численні конфлікти. Як пояснити людям, що їхній кандидат набрав 50% голосів у регіоні, але не стане депутатом, оскільки програла його партія, а замість нього пройде той, хто отримав менше підтримки на місцях, зате партію обрав "правильно"? Крім того, закон може породити проблему недопредставництва - деякі округи можуть залишитися без депутатів.

Якщо озиратися на досвід кампанії в російському Санкт-Петербурзі в 2011 році, то там, з урахуванням невеликого розміру округів, виникла спокуса "навіщо агітувати, якщо можна купити?". У корупцію тоді вдарилося навіть респектабельне "Яблуко", та й у цілому вибори супроводжувалися численними скандалами. Отож такий закон дає преференції великим партіям, адмінресурсу і великим грошам.

"Особисто мені стара система, за всіх її вад і скупки голосів здається більш придатною, оскільки проблему скупки голосів новий закон все одно не вирішує, - пише Золотарьов. - Звичайно, більш справедливою була б дещо інша система, по-справжньому відкрита: якби територія міста (для прикладу візьмемо, скажімо, Дніпропетровськ або Запоріжжя), на яку виділяється вісімдесят мандатів, розбивалася б на десять округів, і кожен округ отримував би вісім мандатів. Таким чином жителі кожного округу могли б дійсно обрати тих, хто їх влаштовує, не побоюючись, що більшість мандатів відійде іншому району".

Зараз же вибори проходитимуть за радянською схемою "Або купуй, або йди". Єдине, на що здатний цей закон - законсервувати нинішній розклад у місцевих радах, робить висновок Андрій Золотарьов у статті "Що змінить підписаний Порошенком закон про вибори" у виданні "Новое время".

Через напружену ситуацію на Сході, особливо на прифронтових територіях, виборчий процес для жителів відійшов на задній план. Приміром, жителі Маріуполя більш стурбовані воєнними діями за десяток кілометрів від міста, ніж кандидатами в місцеве самоврядування.

Частина регіонів України тільки починають виходити з політичної відпустки, в інших - вирує політична боротьба. Мабуть, одна з "найгарячіших точок", у політичному розрізі, зараз в Харкові. Там пристрасті киплять не тільки в кабінетах, а й на вулицях - зі стріляниною.

Представник "Опозиційного блоку" вже шість разів подавав документи для реєстрації обласної організації партії в Територіальне управління юстиції. Як стверджують представники партії, причина відмови незрозуміла - в управлінні доводять, що бракує якихось документів. До слова, "Опозиційний блок" зареєстрували у всіх областях, крім Харківської та Івано-Франківської. В останній облрада винесла заборону на діяльність партії в регіоні.

"Події в Харкові у тому числі пов'язані і з виборами, - коментує ситуацію голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. - Там принципове питання участі "Опозиційного блоку". Питання з реєстрацією. Тут є юридичний бік і політичний. З політичного - "Опозиційний блок", як парламентська партія, що брала участь у торішніх виборах, мала би брати участь й у нинішніх. Але, здається, вони юридично припустилися помилки, чим їхні опоненти і скористалися. Мова йде про місцеву реєстрацію. Але говорити більш конкретно я не можу".

Експерти кажуть, що справжня "спека" почнеться восени - зараз пересічним виборцям не до політичної метушні. Однак доктор політичних ДУ "Інституту всесвітньої історії Національної академії наук України" Рустем Жангожа запевняє, що, незважаючи на повільну агіткомпанію, в закуліссі йде цілком напружена робота.

"Літній період, він аполітичний. Люди йдуть у відпустки, якось не дуже стежать за політикою, і тому даремно ніхто не хоче працювати. Зараз, напевно, напрацьовуються технології, які могли б бути застосовані в подальшому. Політика, в першу чергу, - технологія, а вже потім ідеологія, - розповідає Жангожа. - Розробляються модельні проекти, і після повернення електорату в активну фазу політики застосують нові напрацювання. Якщо не стратегічного, то тактичного плану. Зі стратегічним у нас все ясно - це інтеграція в Європу. А тактичні - різні внутрішньополітичні дії. У політичному плані кінець літа - осінь обіцяє бути гарячим".

Разом з тим, поки що важко сказати, як будуть проходити вибори - багато партій ще не розставили фігури - кандидатів на ті чи ті місця. На політичній арені багато білих плям, де незабаром можуть з'явитися темні конячки. Експерти запевняють, що в регіонах, де розклад сил буде рівнозначним, - вибори будуть напруженими.

Боротьба за крісло мера Києва теж обіцяє бути гарячою. Так, днями нардеп від БПП Віктор Чумак написав на своїй сторінці в Facebook: "Про мера і кандидатшу... Хтось із журналістів має інформацію, кого в Києві на мера висуватиме БЮТ? Тому що мені сьогодні сказали, що сама ЮВТ в похід зібралася!"

Як вдалося дізнатися газеті "Сегодня", в штабі Юлії Тимошенко справді розглядають таку можливість. "Адже одна справа керувати маленькою фракцією в парламенті, а зовсім інша - бути мером столиці! Це хороший старт для майбутнього прем'єрства або навіть президентства", - сказав один із соратників ЮВТ.

Втім, за його словами, Тимошенко ще не прийняла рішення, хоч недавня внутрішня соціологія "Батьківщини" і показала непогані результати Юлії Володимирівни по Києву.

Разом з тим, експерти припускають, що загострення пристрастей може бути граничним, а от сам плебісцит пройде без казусів. Зараз багато говорять про те, що своєрідною репетицією були вибори в 205-му окрузі - у Чернігові. Напередодні голосування там розпалювалися неабиякі скандали - кандидати в депутати не тільки билися між собою, а і звинувачували один одного у підкупі виборців.

"У ряді регіонів буде напруження. Наприклад, у Дніпропетровській області, хоча, може все й обійдеться. Ось для порівняння - вибори в Чернігові. Там напруження просто зашкалювало, і як все швидко вирішилося. Просто ідеально. Напруження буде, але чогось апокаліптичного не очікую. Коли кажуть, що після виборів буде сотня майданів - це нісенітниця!" - підкреслив Фесенко. Про це пише Василь Зайцев у статті "Мляві передвиборні перегони: вже зі стріляниною на вулицях і темними конячками" в газеті "Сегодня".