З прадавніх часів у правічних хащах народилося місто, яке сучасні українці знають за назвою Житомир. Місто виникло в оточені прадавніх лісів на перетині двох річок — Тетерева і Кам'янки.

Згідно із прадавніми розповідями, які свого часу записав історик-священик дев'ятнадцятого століття, місто започаткував, і власне дав йому його сучасну назву, один із дружинників руських князів Аскольда і Діра, який відмовився працювати на князя Олега, і вирушив у гори, де оселився на високій скелі серед лісу. Звали цього дружинника — Житомир.

Зауважимо, що саме з тих прадавніх часів слави староукраїнської держави Київська Русь це невеличке помешкання вірного руського дружинника Житомира переросло у славне українське місто, яке сьогодні є обласним центром Житомирсьої області.

Окрім того, слід зауважити, що свого часу, а саме на початку двадцятого століття, коли молода українська держава намагалася вирватися з лабет Російської імперії і не потрапити в тенети до нової червоної імперії більшовиків, яка з часом стала називатися тоталітарним Союзом Радянських Соціалістичних Республік, Житомир став центром України. У ті буремні часи одна тисяча дев'ятсот вісімнадцятого року саме у Житомирі кілька тижнів працював уряд Української Народної Республіки (УНР).

На жаль, але боротьба українців як з Української Народної Республіки так і українців Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), а також державотворців Карпатської України, які створили свою державу і першими у світі вступили у Другу світові війну, розпочавши боротьу із фашистсько-нациськими загарбниками і їхніми прихильниками (угорцями), на початку двадцятого століття не увінчалася успіхом і українці ще на сімдесят п'ять років були окуповані.

Слід зауважити, що кривава червона окупація (перебування Української держави у складі тоталітарного Союзу Радянських Соціалістиних Республік) залишили свій кривавий слід і на Житомирі — вбиті, зниклі безслідно, розстріляні, заслані на Сибір.

Також Житомир постраждав і від Голодомору, який організували більшовики в Україні у тисяча дев'ятсот тридцять другому і тисяча дев'ятсот тридцять третьому роках. Найбільше, щоправда, постраждали довколишні села, проте й у самому Житомирі були зареєстровані факти смерті від голоду, а також були зафіксовані масові хвороби та психози, які були викликані тривалим голодуванням мешканців Житомира.

Окремо слід зауважити, що після Голодомору до Житомира були приєднанні навколишні села і хутори, які практично вимерли. Так, сім українських сіл і одинадцть хуторів зникли з мапи, вливши свої знекровленні землі до складу Житомира.