"Роснефть" за підсумками візиту Володимира Путіна до Китаю підписала близько десятка угод з місцевими компаніями. Зокрема, китайська державна ChemChina може отримати 40% у Східній нафтохімічної компанії (СНХК), а Beijing Enterprises - 20% в Верхньочонському родовищі. Однак, єдиним зобов'язуючим документом став річний контракт на постачання до 2,4 млн тонн нафти на адресу ChemChina. Незважаючи на постійні багаторічні зусилля, "Роснефть" поки що не вдалося запустити з китайцями жодного проекту в переробці сировини, співпраця обмежується лише видобутком та постачанням нафти, пише 27 червня 2016 року російський "Коммерсантъ".

Наразі СНХК видобуває переважно нафту (8,6 млн тонн в 2015 році), а нафтовий газ використовує в якості палива для електростанцій або для закачування в пласт. Згодом якщо компанія почне поставки газу з цього родовища (запаси - 115 млрд кубометрів), то у співпраці з Beijing Enterprises зможе претендувати на потужності газопроводу "Сила Сибіру".

Тим часом "Роснефть" оголосила й про намір побудувати спільно з Sinopec газопереробний і нафтогазохімічного комплекс в районі міста Богучани (з випуском до 3 млн тонн нафтохімічної продукції). Основною ресурсною базою для заводу може стати Юрубчено-Тохомське родовище, про розробку якого "Роснефть" також веде перемовини з китайцями, але без просування.

Окрім того, "Роснефть" з 2006 року намагається побудувати НПЗ в Тяньцзіні спільно з CNPC, однак компанії остаточно так і не затвердили економічне обґрунтування проекту.

Як вже повідомлялося, Китай розпочинає перенесення на російський Далекий Схід свого промислового виробництва (включно з робітниками).

Окрім того, РФ і Китай також планують розвиток спільних транспортних коридорів на півдні Приморського краю.

Великі китайські гравці також націлені на скуповування ліквідних активів в російських видобувних концернах. Наприклад, в грудні 2015 року акціонери "Сибуру" закрили операцію з продажу 10% його акцій китайській Sinopec. Sinopec як стратегічний інвестор внаслідок угоди отримав можливість номінувати свого представника до ради директорів "Сибуру" (загалом у раді 10 місць). А в грудні 2015 року консорціум інвесторів з Китаю придбав у "Норнікеля" 13,3% в Бистринському золотомідному проекті. Сума угоди склала 100 мільйонів доларів. Пізніше президент "Норнікеля" Володимир Потанін заявив, що китайські інвестори цікавляться збільшенням частки до 20%

Нагадаємо, в китайському суспільстві є дуже сильними експансіоністські настрої щодо російського Сибіру, Далекого Сходу і крайньої Півночі.

Зближення путінської РФ з комуністичним Китаєм почалося після запровадження міжнародним співтовариством економічних санкцій стосовно офіційної Москви, що викликано російським збройним вторгненням до суверенної держави Україна. Така різка зміна зовнішньополітичного вектору Кремля викликала критику навіть від найпослідовніших прихильників путінського режиму.

Як заявив у червні 2015 року відомий російський журналіст, головний редактор радіостанції "Говорить Москва" Сергій Доренко, у РФ не може бути рівноправного співробітництва з Китаєм, оскільки уся російська економіка дорівнює не більше, ніж двом-трьом китайським провінціям. "А за 50 років ми будемо однією китайською провінцією. А може, напівкитайською провінцією. В економіці. Вони розвиваються, а ми ні, у цьому є відмінність", - підкреслив він.

Рішення про надання китайським сільгоспвиробникам 115 тисяч га земель Забайкалля в оренду терміном на 49 років він вважає "злочином", "обурливою торгівлею Росією".

За словами журналіста, Забайкалля таким чином ризикує повторити долю російської в минулому Аляски, права на яку були відступлені іншій державі з формулюванням "не маючи можливості захищати та освоювати".

Російськомовне населення тих територій далекосхідної Росії, які стануть відходити до Китаю, - а в неминучості такого процесу Доренко не сумнівається - змушене буде повністю асимілюватися.

На думку політичного аналітика Інституту євроатлантичного співробітництва Володимира Горбача російська держава робить ставку, насамперед, на економічне співробітництво з Китаєм, зокрема, на "освоєння китайцями російських природних багатств в Сибіру і на Далекому Сході".

"На це спрямовані переговори про будівництво нових нафто- і газопроводів і певна міграція китайських трудових ресурсів на північ", - додав експерт. Як прогнозує Горбач, така тенденція зберігатиметься, оскільки "в цьому зацікавлені обидві сторони, Росія не може самостійно освоювати свої природні ресурси". Горбач також оцінив як реальну загрозу відокремлення територій Росії, заселених китайськими переселенцями. "Про це не один рік кажуть самі росіяни, така загроза є. Але це може відбутися тільки в той момент, коли зруйнується російська державність як така", - наголошує він.