Представники Північноатлантичного оборонного Альянсу при взаємодії з чиновниками Міноборони України стикаються з істотними за своїм масштабом бюрократичними проблемами.

Радники НАТО говорять про бюрократичну тяганину, слабку ініціативність українців, повільне виконання затверджених програм, про обмеження доступу до департаментів Міноборони та Генштабу, а також про проблеми зі встановленням контактів з контрпартнерами та отриманням необхідної інформації, пише "ZN.ua".

"І це все накладається на те, що в українського керівництва відсутнє чітке бачення розвитку та реформування сектора оборони і безпеки. Тому радники з образою кажуть: ми щиро прагнемо допомогти Україні, а до нас ставляться з підозрою, ніби ми шпигуни, як можна при цьому ефективно працювати? А у країнах, що їх відправили, у свою чергу, справедливо задаються питанням: а що, власне, роблять їх експерти у Києві?" - йдеться у матеріалі.

За інформацією видання, під час недавніх зустрічей з депутатами Верховної Ради представники НАТО позначили кілька основних проблем у взаєминах з українськими партнерами.

По-перше, існують складнощі з запуском п'яти цільових трастових фондів: українсько-натовська угода ніяк не отримає схвалення українських відомств і тому не може потрапити до парламенту на ратифікацію.

По-друге, наявні труднощі у взаємодії іноземних радників з партнерами із Міноборони за останній рік так і не були вирішені.

По-третє, відсутній єдиний координуючий орган з реформування сектору безпеки та оборони.

По-четверте, натовську сторону турбує питання митної вартості та митних платежів на всю допомогу, що надходить до нашої країни від держав-членів Альянсу.

По-п'яте, через відсутність українського координуючого органу призупинено функціонування спільної робочої групи Україна-НАТО з питань науки та охорони довкілля.

Нарешті, по-шосте, фактично не ведеться робота в рамках трастового фонду з перепоховання радіоактивних відходів.

Нагадаємо, що Україна є єдиною країною не членом НАТО, яка постійно приймає участь в такій самій кількості миротворчих операцій Альянсу, як і його провідні учасники.

Головнокомандувач об'єднаними збройними силами НАТО в Європі, генерал Філіп Брідлав нещодавно навіть назвав офіційний Київ "складовою" Альянсу.

При цьому Україна досі не подала заявки на членство в НАТО, відмовившись при цьому на законодавчому рівні від власного позаблокового статусу, затвердженого за Віктора Януковича.

Російській прем'єр Дмитро Медведєв назвав рішення про відмову від позаблоковості "заявкою на вступ до НАТО", яка перетворює Україну на потенційного військового супротивника Росії, і обіцяв відреагувати.

За словами президента Петра Порошенко, на сьогодні Україні слід зосередитися не на виконанні процедури членства в Альянсі, а на реформах, необхідних для досягнення критеріїв майбутнього членства в НАТО.

При цьому питання безпосереднього членства в Альянсі, за його словами, має вирішуватися на всеукраїнському референдумі.