Четверта хвиля мобілізації, про можливість якої наприкінці минулого тижня заявив міністр оборони Степан Полторак, таки відбудеться. Про це "Сегодня.ua" повідомили відразу кілька джерел – в силових відомствах і в оточенні глави держави.

Але про точні терміни, а також про кількість потенційних призовників говорити поки що рано, остаточне рішення – за верховним головнокомандувачем, президентом Петром Порошенком, кажуть вони.

Однак почнеться четверта хвиля мобілізації, найпевніше, вже в наступному році, після свят.

"Найімовірніше, чергова хвиля мобілізації пройде вже після Нового року. Все буде залежати від підсумків переговорів у Мінську (попередньо заплановані на 12 грудня – ред.). Якщо бойовики будуть дотримуватися режиму тиші, призивати головно будуть військових у запасі, колишніх СБУшників і професіоналів, які зможуть "нишком" зачищати території від бойовиків", – розповіло джерело в оточенні президента.

У Міністерстві оборони подробиць майбутнього призову не розголошують. Але, як повідомив прес-секретар відомства Валентин Буряченко, відповідні офіційні роз'яснення для ЗМІ можуть надати вже цього тижня.

При цьому в Міноборони наполягають – мова йде про планову ротацію. "Це планова ротація. Люди не можуть перебувати на передовій по чотири-п'ять місяців, їх потрібно поміняти", – підкреслює Буряченко.

А ось Верховна Рада може ознайомитися з призовними планами Степана Півторака вже сьогодні, зазначив перший заступник голови комітету з нацбезпеки, екс-комбат "Донбасу" Семен Семенченко.

"Це питання (мобілізації – ред.) я буду піднімати на засіданні комітету з питань безпеки та оборони. Ми запросили на засідання комітету міністра оборони, будемо зустрічатися з начальником Генштабу", – розповів він.

Поки що йдеться про призов тільки тих, хто вже має досвід військової служби, – підкреслюють співрозмовники в силових відомствах. Правда, не виключають, що отримати повістку до військкомату можуть і ті, хто живе суто мирним життям, але в університеті на військовій кафедрі отримав військово-облікову спеціальність.

"Якщо людина на військову кафедру ходила, то вона не може говорити, що не вміє автомат у руках тримати. А що вона на військовій кафедрі робила?" – зауважує один зі співрозмовників видання.

За словами іншого, необхідність ротації пов'язана з тим, що загроза від бойовиків, незважаючи на всі спроби сторін домовитися про мир, залишається. "А блокпости навколо території, тимчасово контрольованої бойовиками "ДНР" і "ДНР"? Треба розуміти, що втрьох вогневу точку не втримати, треба підрозділ", – ділиться офіцер ЗСУ.

"Територія, на якій проводиться АТО, величезна. А люди перебувають там по 2-3 місяці", – додає він.

"Йдеться про тих людей, в першу чергу, які вже проходили службу в лавах ЗС і мають уявлення про несення військової служби. Безумовно, як і раніше, увага буде проявлена до тих, хто безпосередньо брав участь у бойових діях, і тих, хто має професійні навички виконання бойових завдань", – сказав радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк.

За його словами, найбільше необхідні тепер у зоні бойових дій оператори САУ, націлювачі, кулеметники, водії БТР і БМП, танкісти, – саме їх у першу чергу й будуть призивати в Збройні сили.

При цьому радник Авакова також висловився за виправлення помилок, допущених при попередніх хвилях мобілізації.

"Безумовно, підтримую міністра оборони в тому, що якщо це буде відбуватися, то обов'язково, щоб мобілізація проводилася з урахуванням виправлення тих помилок, які були виявлені за час перших мобілізаційних хвиль. А щодо кількості резервістів, які будуть призвані – я думаю, що найближчим часом, якщо таке рішення буде прийнято, то ми про нього дізнаємося", – сказав Шкіряк.

Всі мобілізовані, перш ніж вирушити на фронт, пройдуть підготовку в навчальних частинах, також запевняють співрозмовники.

З березня по вересень в Україні відбулися три хвилі часткової мобілізації. Остання тривала з 24 липня по 6 вересня, призову підлягали військовозобов'язані – насамперед офіцери та сержанти запасу до 45 років, а також рядовий склад – до 40 років, але шанси отримати повістку були і в українців, що не воювали, але які закінчили військову кафедру і мали необхідну фронту військово-облікову спеціальність.

Не підпадали під мобілізацію чоловіки, визнані офіційно непридатними для несення військової служби, батьки п'ятьох і більше дітей, студенти та аспіранти денної форми навчання, а також народні депутати.

Ухилення від призову, за законодавством, тягне кримінальну відповідальність: призовнику, який ухиляється від мобілізації, загрожує термін від двох до п'яти років. У день закінчення третьої хвилі мобілізації Єдиний реєстр судових рішень містив 18 таких вироків.

За даними Генпрокуратури, з моменту початку бойових дій та на момент закінчення третьої хвилі мобілізації у військкомати за повістками не з'явилися близько 14 тис. осіб. Ще 1,5 тис. призовників "зникли" після медкомісії. Тепер вони в розшуку. За неявку за повісткою до військкомату українське законодавство передбачає штраф від 85 до 119 гривень.

Раніше військовий експерт Дмитро Тимчук пояснив, чому потрібна четверта хвиля мобілізації. Необхідність мобілізації, як він вважає, викликана ще й тим, що для активізації бойових дій на Донбасі російський агресор "без особливих проблем упродовж кількох днів" може ввести додатково 14-16 тисяч військовослужбовців, на додаток до нинішніх 23-25 тисяч.

"Все це треба було робити вчора. Але час, слава Богу, ще є. Головне - його не змарнувати", - підкреслює Тимчук.