Наявність у людини комбінації зі 150 визначених варіантів генів дозволяє з упевненістю на 77% стверджувати, що її володар буде довгожителем і переступить межу в 100 років. Про це пишуть дослідники в статті, опублікованій в журналі Science в п'ятницю, передає РИА "Новости".

Автори дослідження, група науковців, очолюваних професором Томасом Перлсом (Thomas Perls) з Медичної школи Бостонського університету, вважає, що виявлені гени допомагають їхнім власникам максимально затримати прояв так званих старечих хвороб - підвищеного кров'яного тиску, слабоумства та інших.

Науковці провели аналіз геномів більш ніж тисячі людей, чий вік перевищує 100 років, і просканували близько 300 тисяч варіантів різних генів.

Дослідники виходили з тих передумов, що одним з найбільш важливих факторів, які впливають на тривалість життя, є спосіб життя людини, наявність у нього шкідливих звичок, якість їжі і екологічна ситуація, в якій він перебуває. Дотримання цих правил дозволяє людям у різних країнах жити в середньому до 85 років.

У той же самий час, перевищення цього порогу і тривалість життя понад 100 років однозначно вказують на наявність у людини генетичної схильності до довголіття.

Для перевірки цієї гіпотези науковці спочатку провели аналіз геномів 800 американських довгожителів, в результаті чого виявили набір з 70 варіантів генів, який скоротили до 33 після додаткового аналізу генів 254 людей, чий вік перевищує 90 років. Незважаючи на те, що кожен з цих варіантів робить свій індивідуальний внесок у збільшення тривалості життя, науковці спробували оцінити вплив комбінації різних варіацій генів на цей показник.

В результаті їм вдалося провести кількісні оцінки і виявити комбінацію зі 150 різних варіацій у ДНК, яка з упевненістю на 77% дозволяє стверджувати, що людина доживе до 100 років.

"Ця цифра неточна, і хоча її можна зробити більш надійною за допомогою додаткових досліджень, обмеження в 77% вказують на те, що фактори зовнішнього середовища, такі як спосіб життя, харчування і шкідливі звички, також роблять істотний внесок у тривалість життя", - наводить слова вчених прес-служба Бостонського університету.

Ці варіації дозволили авторам статті розділити вивчених довгожителів на 19 підгруп, які різнилися головним чином віком, в якому починали проявлятися певні генетичні захворювання. При цьому у всіх добровольців, які взяли участь у дослідженні, спостерігалася приблизно однакова кількість генетичних варіацій, які вказують на схильність до тих чи тих старечих хвороб.

Ця обставина, на думку науковців, свідчить про те, що для досягнення похилого віку важлива не відсутність генетичних варіацій, що призводять до прояву старечих недуг, а наявність додаткових генів, які допомагають максимально відкласти вік їхнього прояву.

Тепер дослідники мають перевірити отримані дані з використанням геномів більшої кількості довгожителів по всьому світу.