Бійці спецпідрозділу "Беркут", за даними розслідування, відповідальні за більшість убивств, скоєних 20 лютого. Такі дані містяться у звіті Міжнародної дорадчої групи, що діє за мандатом генсека Ради Європи. Звіт було оприлюднено в Києві 31 березня, повідомляє "Європейська правда".

"Судячи з матеріалів справи, відповідальність за більшість вбивств, скоєних 20 лютого 2014 року, може бути покладено на співробітників "Беркуту"... Аналіз сотень годин відеозаписів та матеріалів з інтернету дозволив встановити 21-24 співробітників "Беркуту", які стріляли в учасників акцій протесту, що піднімалися вулицею Інститутською", - стверджується в документі.

За даними звіту, "ніхто зі співробітників не міг застосовувати зброю без наказу їхнього керівника, пана Садовника".

В документі зазначено, що більшість демонстрантів, що загинули 20 лютого, отримали поранення з автоматів Калашнікова калібру 7,62*39, який був у наявності у бійців "Беркуту".

"Встановлено, що група Садовника отримала приблизно 20 автоматів АКС-47 такого калібру, ці автомати не було повернуто до місця зберігання, вони зникли", - йдеться в документі.

"В ході розслідування за допомогою аналізу траєкторії куль було встановлено, що понад 30 осіб було застрелено з-поза бетонної барикади біля виходу зі станції метро "Хрещатик" на вулиці Інститутській, що співвідноситься з численними записами в мережі інтернет, на яких видно, як співробітники "Беркуту" в уніформі з жовтими пов'язками стріляють з цього місця", - наводяться у звіті МДГ дані офіційного розслідування, які досі не публікувалися.

Не менше трьох героїв Небесної сотні застрелили з готелю "Україна"

"Генпрокуратура (під час спілкування з представниками МДГ) вважала, що наявні докази свідчать: принаймні троє з 49 осіб, що загинули на Інститутській, були застрелені з готелю "Україна" або ж з будинку консерваторії. Також надходили непідтверджені повідомлення про те, що принаймні 10 осіб було застрелено з дахів", - йдеться у документі.

Водночас дані про велику кількість загиблих через постріли не з боку правоохоронних органів заперечуються експертизами, результати яких є в розпорядженні МДГ. Балістичний аналіз свідчить, що більше 30 осіб загинули від пострілів з барикади, з якої вів обстріл спецпідрозділ "Беркут" з "групи Садовника".

Водночас в МДГ наголошують, що ані вони, ані слідчі органи не мають підстав підозрювати опозицію у причетності до трьох смертельних пострілів, оскільки керівники опозиції "категорично наказували своїм прибічникам не застосовувати зброю".

Ці загибелі у звіті МДГ увійшли до переліку тих епізодів, щодо яких у слідства немає відповідей.

Раніше в Мережі виклали посекундну реконструкцію загибелі Небесної сотні.

Немає доказів дії "третьої сили" чи роботи снайперів на Майдані

Українські слідчі не знайшли достатніх доказів того, що 20 лютого 2014 року на Інститутській були загиблі від дій снайперів, або ж залучення "третьої сили" до трагічних подій того дня. З такою заявою виступив на прес-конференції в Києві глава Міжнародної дорадчої групи (МДГ), що створена при Раді Європи, колишній президент Європейського суду з прав людини Ніколас Братца.

Він, зокрема, зазначив, що знає про заяви представників керівництва України щодо причетності "третьої сили", ймовірно російської, до подій на Майдані.

"Ми дослідили питання так званої "третьої сили" в нашому звіті.

Ми дійшли висновку, що це питання лишається відкритим, попри те, що є деякі ознаки існування певної третьої сили", - заявив Братца.

Він підкреслив, що МДГ не виключає можливості участі "третьої сили", однак офіційне слідство не надало представникам групи необхідних доказів - навпаки, запевнило представників групи у відсутності доказової бази.

Попри те, що були деякі елементи (що свідчать про таку можливість), українська влада дійшла висновку, що у них немає доказів того, що когось із загиблих було вбито із застосуванням снайперської зброї чи то через втручання певної "третьої сили".

Братца підкреслив, що МДГ не має повноважень на проведення власного розслідування.

Українська влада неефективно розслідує злочини проти майданівців

Ніколас Братца зазначив, що, зокрема, після 22 лютого 2014 року "розслідування стикалось зі значними перешкодами, які однак не можуть виправдати всі ті недоліки, що не були їхнім неминучим наслідком", цитує УНІАН.

Також, обгрунтовуючи свій висновок про неефективність розслідувань справ, Міжнародна дорадча група констатує, що ресурси Генпрокуратури України у розслідуванні злочинів були вкрай недостатніми, часто змінювалися генеральні прокурори, робота слідчих також була розподілена неефективно.

Крім того, у звіті вказано, що Міністерство внутрішніх справ та Служба безпеки України не бажали співпрацювати з прокуратурою у розслідуваннях злочинів проти активістів Майдану.

Як показовий приклад цього, Міжнародна група відзначає розслідування участі бійців спецпідрозділу МВС "Беркут" у злочинів проти майданівців. Зокрема, яка зауважив Братца, мова йде про тиск з боку МВС на органи прокуратури, а також про сприяння Печерського райсуду Києва втечі одного з основних на сьогодні фігурантів, "беркутівця" Дмитра Садовника.

Також у звіті окремо йдеться про роль Печерського суду у розслідуванні злочинів проти майданівців: "Міжнародна дорадча група вирішила, що рішення Печерського районного суду не відповідає вимогам Європейської конвенції (з прав людини - ред.) та не рекомендувала амністувати чи милувати співробітників правоохоронних органів, коли мова йде про вбивства чи неналежне поводження".

Міжнародну дорадчу групу з розслідування подій на Майдані було створено за ініціативою Ради Європи ще за часів Віктора Януковича, але розпочати роботу вона змогла лише навесні 2014 року.

МДГ очолив колишній голова Європейського суду з прав людини Ніколас Братца, до її складу увійшли представники української влади та опозиції – колишній суддя ЄСПЛ Володимир Буткевич та депутат Харківської облради, колишній прокурор Олег Анпілогов.

До мандату МДГ входить спостереження за розслідуванням подій, пов’язаних з масовими протестами в період від 30 листопада 2013 до 20 лютого 2014 року, а також трагедії в Одесі 2 травня 2014 року.

Довідка

Наприкінці листопада 2013 року відмова української влади від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом стала першопричиною виникнення наймасовіших за всю сучасну історію держави протестів. Зокрема, Кабінет міністрів України 21 листопада 2013 року ухвалив рішення призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом, що мала бути підписана на Вільнюському саміті "Східного партнерства" 28-29 листопада.

Після побиття спецпризначенцями "Беркута" вночі проти 30 листопада 2013 року десятків студентів на Майдані Незалежності в Києві, на вулиці міст України вийшли сотні тисяч громадян.

Акції протесту, що тривали з кінця листопада до кінця лютого 2014 року, отримали назви "Євромайдан", "Майдан", а пізніше – "Революція гідності". У результаті, Янукович у лютому, після масового розстрілу беззбройних громадян на Майдані Незалежності в Києві, втік до Росії.

Понад сто цивільних осіб загиблих під час повалення авторитарного режиму Віктора Януковича взимку 2013-2014 року називають Небесною Сотнею.

За даними Міністерства охорони здоров'я України, починаючи з 18 лютого 2014 року в зіткненнях в центрі Києва постраждали 1528 чоловік, загинули 106 учасників антиурядових протестів.