На вивченні Венеціанської комісії (ВК) є проект закону "Про прокуратуру". Цим законом пропонується, зокрема, позбавити прокуратуру контролю за слідством, обмежити чисельність прокурорів і знизити вплив президента на генерального прокурора, пише "КоммерсантЪ-Украина".

В Адміністрації президента тим часом заявляють, що проект потрапив до ВК без їхнього відома, і обіцяють внести до Верховної Ради альтернативний документ, шанси на ухвалення якого значно вищі, ніж у документа, який вивчає комісія.

Про те, що Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) взялася до роботи над черговим законопроектом, який надійшов з України, повідомив секретар комісії Томас Маркерт.

"Венеціанська комісія зараз вивчає проект закону про прокуратуру, підготовлений Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (консультативно-дорадчий орган при президенті)", - заявив він. У прес-службі ВК уточнили, що висновок комісії щодо зазначеного документа буде затверджено 15-16 червня.

У розпорядженні видання опинився текст згаданого документа. Проект передбачає істотну зміну повноважень прокуратури. З переліку функцій цього органу зникло не лише проведення досудового слідства, а й будь-яка можливість впливу прокурора на слідчих. Пропонується залишити у віданні прокуратури лише підтримку держобвинувачення в суді, а також нагляд за законністю роботи органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, слідство і виконання покарань у сфері кримінальної юстиції.

Повністю змінюється структура прокурорської системи. Крім Генеральної прокуратури (ГПУ), пропонується створити регіональні та окружні прокуратури - перші є аналогом обласних, другі покривають один або кілька районів.

Однією з найбільш помітних новацій стало обмеження штату органів прокуратури. У Генпрокуратурі, згідно з проектом, можуть працювати не більш ніж 50 прокурорів. Запит газети про нинішній штат ГПУ наразі залишився без відповіді, але з чисельності керівного складу очевидно, що цей рівень набагато вищий за задану планку - сьогодні у відомстві працюють 8 заступників генпрокурора і 14 старших помічників глави ГПУ та їхній заступників. Законопроект обмежує також штат регіональних (один прокурор на 75 тис населення) та окружних (один на 10 тисяч) прокуратур.

Прокурорські працівники готові до скорочень у зв'язку зі зменшенням функцій, але жорстко критикують цю норму законопроекту. "У постійно мінливих умовах фіксувати в законі кількість співробітників ні в якому разі не можна. До того ж ми досі чітко не знаємо, чим буде займатися прокуратура", - пояснив президент Української асоціації прокурорів Олександр Шинальський.

Проект вносить зміни і в процедуру призначення голови ГПУ. Сьогодні президент має право звільнити генпрокурора з будь-якої формальної причини. У разі ухвалення закону президенту для підписання указу про відставку потрібно звинуватити його в порушенні присяги і довести цей факт у дисциплінарній комісії. Водночас право звільнити генпрокурора без аргументації з'являється у Верховної Ради - недовіра парламенту автоматично призводить до його відставки.

"Закон вийшов цікавий, ми затвердили його, але подальша його доля мені невідома. Сумніваюся, що президент подасть його в Раду в такому вигляді", - сказав член Нацкомісії зі зміцнення демократії, суддя Конституційного суду у відставці Микола Козюбра.

До Венеціанської комісії проект закону дійшов незвичним шляхом і зі скандалом

Адміністрація президента (АП) дистанціювалася від документа, що розглядають у ВК. "Офіційно проект закону "Про прокуратуру" до Венеціанської комісії не відправлявся, про що ми в письмовому вигляді поінформували комісію. Текст, який знаходиться у ВК, було надіслано туди з порушенням порядку, встановленого президентом", - заявив радник голови держави, керівник головного управління АП з питань судоустрою Андрій Портнов.

У нацкомісії уточнили, що закінчили роботу над даним законопроектом 22 грудня. "Я направив його (до ВК) ще в грудні, відразу після того як проект був затверджений", - заявив співголова нацкомісії, народний депутат Сергій Головатий (Партія регіонів). Тим часом прес-аташе ВК Тетяна Мишелова запевнила, що документ надійшов у комісію лише 26 січня.

Прикметно, що за кілька днів до отримання Венеціанською комісією законопроекту "Про прокуратуру" стало відомо про конфлікт його автора з владою. Депутати від Партії регіонів домоглися виведення пана Головатого зі складу моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), а його місце зайняла Юлія Льовочкіна, сестра голови АП Сергія Льовочкіна.

Тетяна Мишелова розповіла також, що процедура подання законопроекту до ВК була незвичайною - він надійшов не від української сторони, а від голови моніторингового комітету Андреса Еркеля. "За нашими правилами, Нацкомісія зі зміцнення демократії має право звертатися до ВК безпосередньо, і свого часу вона передавала нам документи для експертизи. Мені складно сказати, чому пан Головатий не скористався своїм правом і цього разу", - зазначила пані Мишелова.

Сергій Головатий у повторній бесіді з газетою визнав, що направляв документи за складною схемою. "Портнов домігся, щоб нам (нацкомісії) заборонили звертатися до Венеціанської комісії безпосередньо. Тому я придумав інший шлях, через моніторинговий комітет ПАРЄ. А що я домовлявся про цю передачу, використовуючи свої особисті зв'язки, без офіційного звернення нацкомісії, порушень з мого боку немає", - вважає депутат.

Андрій Портнов підтвердив інформацію про заборону на звернення структури Сергія Головатого до ВК. "Усі допоміжні органи при президенті зобов'язані погоджувати будь-які документи, які відправляються у міжнародні структури. Такі документи відправляються тільки за підписом голови Адміністрації президента", - пояснив чиновник.

Законопроект нацкомісії напевно буде зареєстровано в парламенті, адже у пана Головатого є право законодавчої ініціативи. У разі позитивного висновку ВК це дає йому перевагу перед "офіційним" проектом закону "Про прокуратуру", який розробляється в АП робочою групою під керівництвом Андрія Портнова - даний документ найпевніше не буде вивчатися ВК до голосування в Раді.

Пан Портнов стверджує, що на сьогодні його законопроект ще не готовий. "Тільки після прийняття Кримінально-процесуального кодексу та закону "Про адвокатуру" стане зрозуміло, який обсяг повноважень повинен бути у прокуратури. До цього проекту закону "Про прокуратуру" не буде", - заявив радник президента. А враховуючи, що закон про прокуратуру необхідно прийняти в стислі терміни після затвердження Кримінально-процесуального кодексу, у АП не буде часу для звернення до Венеціанської комісії, адже цей орган витрачає на розгляд документів, що надійшли, до півроку.

Зауважимо, що президентський проект КПК був схвалений Верховною Радою у першому читанні 9 лютого. Генеральний прокурор Віктор Пшонка прогнозує, що Рада схвалить проект Кримінально-процесуального кодексу в другому читанні до кінця березня. Генпрокурор висловив сподівання, що новий КПК набуде чинності вже з першого жовтня.

Комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права при президентові України вважає, що прийнятий Радою у першому читанні Кримінально-процесуальний кодекс потребує суттєвого доопрацювання, бо у новому КПК є чимало порушень.