Відтепер істотно скоротиться кількість арештів і терміни розслідування злочинів, правоохоронці не зможуть вибивати зізнання, запроваджується суд присяжних, розширюються права адвокатів, можна самостійно зібрати докази. Також вводиться інститут домашнього арешту і право сторонам конфлікту самостійно примиритися. Наскільки покращиться практика розслідування і як сприймають документ адвокати і правозахисники?

Адвокат отримав права

Отже, документ надає сторонам кримінального процесу (прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, захиснику, потерпілому) рівні права для збору і представлення в суді доказів. Також адвокати отримали право вимагати від слідчих проведення слідчих (оперативних) дій. Причому закон зобов'язує слідчого долучати до матеріалів кримінальної справи як докази провини, так і невинності підозрюваного. А ось адвокат при розкритті своїх матеріалів прокурору не зобов'язаний надавати дані, які згодом можуть бути використані проти його підзахисного.

"Головне досягнення цього кодексу - введення принципу змагальності сторін у судовому процесі. Адвокат отримує такі ж права, як і прокурор. Він зможе ініціювати проведення експертиз, заявляти клопотання про виклик свідків і вилучення документів", - розповів Володимир Олійник, член комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

"Цей Кодекс дійсно допоможе нашій роботі, тому що розширює наші права - впливати на досудове розслідування. Наприклад, адвокат може замовити експертизу, ревізію, вимагати проведення тих чи інших дій слідства. Якщо слідчий відмовляє нам, ми можемо його дії оскаржити у слідчого судді", - підтверджує слова депутата Анжеліка Сіцько, член правління Асоціації адвокатів України.

Запроваджується також судовий нагляд над процесом розслідування, для цього прописані в Кодексі повноваження слідчого судді, який стежить за тим, як правоохоронці дотримуються прав і свобод учасників кримінального процесу. Незаконні дії слідчого чи прокурора сторона захисту може оскаржити слідчому судді. Розгляд скарг відбувається в стислі терміни і під час проведення розслідування, а не під час розгляду справи в суді, як було раніше. Тільки слідчий суддя має право прийняти рішення про арешт майна. Зараз це робить слідчий на свій розсуд.

Змінюються правила проведення обшуку. До набрання законом чинності тільки на обшук квартири необхідно було отримати дозвіл суду, для обшуку нежитлового приміщення достатньо було постанови слідчого або прокурора. Зараз обшук будь-якого приміщення буде проводитися тільки з санкції суду.

"Це означає, що набігів людей у масках, які вигрібають всю документацію фірми і паралізують її роботу, вже не буде. Суддя дасть дозвіл на вилучення тільки того документа, який дійсно необхідний слідству", - каже Володимир Олійник.

Він зазначив, що примусово привести людину на допит можна буде також тільки після дозволу судді, а не за велінням слідчого.

Сидіти не велено

Терміни досудового розслідування і тримання під вартою істотно скорочено. Не можна буде відправляти справи на додаткове розслідування.

"Раніше у суду було три варіанти рішень у справі: звинувачення, виправдання та відправлення справи на додаткове розслідування. Судді часто спекулювали на цьому, і поки справа по кілька разів розслідувалася, люди по п'ять-шість років сиділи в СІЗО. Тепер такого "футболу" не буде. Не змогли довести провину людини - виправдовуйте її! Обмежені терміни перебування під вартою. Для справ середнього ступеня тяжкості - до шести місяців, за тяжкі і особливо тяжкі злочини - до року. Так що вже сьогодні на волю із СІЗО вийде багато людей, чию провину не змогли довести", - говорить Володимир Олійник.

Депутат вважає, що завдяки таким нормам Кодексу стане більше виправданих вироків судів, їхня кількість зросте з 0,2% до 20-25%. Запроваджується і поняття домашнього арешту. Під варту потраплять тільки ті, хто скоїв тяжкі злочини, наприклад, насильство, грабунок; або якщо людина-рецидивіст, не ходить на виклики до слідчого, тисне на свідків. Решта підозрюваних зможе скористатися правом на домашній арешт і заставу.

Вводиться поняття інституту примирення сторін для злочинів середньої тяжкості, наприклад, якщо обидві сторони домовилися про розмір відшкодування збитків, завданих під час ДТП.

Істотно зміниться також порядок збору доказів.

"Ми бачимо, що 80% випадків побиття підозрюваних у міліції пов'язано з тим, що правоохоронцям потрібна явка з повинною, що вважається царицею доказів. У новому Кодексі чітко прописано, що явка з повинною і покази проти себе не є доказами прямої дії, тобто суд не бере їх за основу обвинувального вироку. Потрібно буде подати суттєві докази. Наприклад, показання свідків, відбитки пальців тощо. Якщо злочинець визнає свою провину в суді, це може тільки вплинути на термін його перебування у в'язниці. Таким чином, у міліції більше не буде підстав бити громадян", - запевняє Володимир Олійник.

"Дуже добре, що суттєво змінюється порядок збору доказів. Так, якщо підозрюваний відмовляється давати свідчення, допит припиняється. У старому Кодексі такого правила не було. Дуже добре, що ми отримали право висловлювати свою думку про незаконно зібрані докази ще до винесення вироку. Прекрасно прописаний термін, протягом якого потрібно дати відповідь адвокату, а це п'ять днів з моменту отримання запиту. Якщо відповіді немає - значить, посадова особа буде притягнута до відповідальності. До цього на запити адвокатів не завжди відповідали, тому що не було ніякого покарання. За новим Кодексом, допити будуть проводитися не де завгодно, а за місцем розташування органів досудового слідства, а час допиту не повинен тривати більше 8 годин, з перервою що дві години. З 22-ї до 6-ї ранку допити взагалі проводити не можна", - пояснює Анжеліка Сіцько.

Адвокат також зможе використовувати свої технічні засоби під час досудового розслідування, і якщо слідчий відмовляє адвокатові в такому праві, він повинен це аргументувати своєю постановою, а не усно. Правозахисники також відзначають позитивні норми Кодексу, спрямовані на те, щоб побиттів у міліції значно поменшало.

"Явка з повинною відтепер не є головним доказом злочину, що стимулює міліцію припинити вибивати докази. Але у нас, на жаль, побиття в міліції не завжди мотивовані необхідністю отримати доказ. Іноді це просто прояв садизму. І те, що в міліції застосовують тортури, обумовлено безкарністю міліціонерів. Скарги на міліцію розглядає прокуратура, але робити ефективно це вона не може, оскільки є тісні зв'язки з міліцією. Тому кримінальних справ про міліціонерів мало, а тих правоохоронців, яких засудили, взагалі одиниці", - сказала Тетяна Мазур, виконавчий директор громадської організації "Міжнародна амністія в Україні".

Бюро візьметься за чиновників

Ще одна новація - завпровадження Державного бюро розслідування, яке повинне займатися розслідуванням злочинів, скоєних високопоставленими державними чиновниками, а також правоохоронцями та співробітниками СБУ. Для організації такого бюро відводитися п'ять років.

"Потрібно дуже ретельно підійти до його створення, щоб у поспіху не виникла структура, яка себе дискредитує. Щоб вони не за показниками гналися і притягали за корупцію сільських або міських голів, а високопоставлених осіб. Там повинен бути відповідний підбір кадрів, висока зарплата, система інших стимулів і покарання за провину. Напевно, туди не можна приймати колишніх співробітників міліції або прокуратури. Повинна бути введена певна методика розкриття подібних злочинів. Можна ввести механізм провокації хабара, щоб чиновник сто разів подумав, перш ніж брати гроші у громадян", - говорить Олійник.

"Для того щоб таке бюро працювало ефективно, воно має бути незалежним від правоохоронної системи, а також мати гідне кадрове та ресурсне забезпечення. Потрібно подумати, кому ж таке бюро в державі підпорядкувати. Зрозуміло, що створити його швидко не можна. Але я закликаю законодавців не затягувати і братися до його створення якнайшвидше", - впевнена Тетяна Мазур.

Ще одна неоднозначна норма - запровадження інституту присяжних при розгляді особливо тяжких злочинів.

"Інститут присяжних у нас не був прописаний в старому Кодексі, в новому дозволяється, за бажанням сторін процесу, вводити суд присяжних, де обвинуваченому світить довічний термін. Ми думали, хто може бути присяжним у нас? Чи не буде залякування присяжних або спроб підкупу? Тому ми взяли німецьку модель: двоє суддів і троє присяжних. Утримання присяжних потребує серйозних фінансових витрат. Ми подивимося, як цей суд буде працювати, і тоді внесемо правки", - розповів Володимир Олійник.

Тепер, згідно з новим Кодексом, захисниками можуть бути лише адвокати – власники свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю і включені до Єдиного реєстру адвокатів. На цій нормі особливо акцентує увагу і Кримінально-процесуальний кодекс, і опозиція. Адже якщо ця норма збережеться в такому вигляді і Кодекс набуде чинності, захищати екс-прем'єр-міністра Юлію Тимошенко не зможе більше ні народний депутат Сергій Власенко, ні її донька Євгенія.

"Усі адвокати, які отримують свідоцтво на право адвокатської діяльності, вносяться до реєстру. Так що проблем з цією нормою у адвокатів не буде. Людину має захищати професіонал", - вважає Анджеліка Сіцько.

"Звичайно, буде перехідний етап, ми побачимо якісь недоліки Кодексу, але його потрібно було втілити в життя. Також потрібно починати реформування правоохоронної системи, щоб якість роботи співробітників міліції, прокурорів, суддів була на порядок вищою, ніж тепер", - резюмував Володимир Олійник, пише Людмила Полях у статті "Сьогодні набуває чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс України" в газеті "Известия в Украине".

У суддів більш не буде прикриття

Василь Фаринник, начальник Головного слідчого управління МВС: "Новий кодекс у першу чергу змінює філософію реагування на повідомлення, які надходять в міліцію від людей. У середньому за рік ми отримує від 3 до 3,5 мільйона заяв, і раніше тільки щодо 15% порушувалися кримінальні справи. Тепер же слідчі зобов'язані брати у провадження кожну заяву відразу після того, як її внесуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це навантаження ляже на плечі 15000 наших слідчих, але ми до цього готові".

Григорій Середа, заступник Генерального прокурора України: "Прокуратура буде реалізувати повноваження в новій для себе формі - формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Приміром, якщо раніше нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю був прерогативою невеликої групи прокурорів в центральному та обласних апаратах, то тепер такі повноваження отримують всі прокурори міст і районів. Зокрема, повноваження нагляду за законністю негласних слідчих дій (стеження, прослуховування телефонів). А це та сфера, де права людини найбільш уразливі".

Галина Колесник, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів: "Безумовно, труднощі будуть, і ми про це задумалися, коли новий КПК тільки був прийнятий. Тому при нашій вищій кваліфікаційній комісії була створена Національна школа суддів, спеціальне навчання суддів проводилося і в регіонах. Безумовним досягненням нового кодексу є те, що він виключає можливість направляти справи на додаткове розслідування. Раніше це було для суддів прикриттям, щоб не виносити виправдальні вироки, до яких дуже скептично ставилися органи прокуратури і слідства. Прогресивною новинкою в кодексі також є постать слідчого судді, який забезпечує судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини. Кампанія з вибору слідчих суддів вже пройшла, і ми прагнемо, щоб на цих посадах опинилися люди, які здатні не піддаватися впливу, мають досвід і авторитет".

Тетяна Яблонська, правозахисник: "В Україні виноситься лише 0,2% виправдувальних вироків. Чому? Та тому, що судді не вміють їх писати. Я скептично ставлюся до того, що новий кодекс все змінить на краще у бідній державі, де за 20 років корупція вразила суспільство від гори до низу. Старий кодекс теж дозволяв не заарештовувати людину, а відпустити її на поруки, під підписку про невиїзд, під заставу. Але це ж судами майже не використовувалося. І прокуратура завжди повинна була здійснювати нагляд за дотриманням законності, але постійно заплющувала очі на порушення. Чи може в один день змінитися свідомість? Ні. І ще щодо суду присяжних. Ці суди необхідні, але в новому кодексі сама ідея фактично знівельована. Присяжних буде всього троє, і засідати вони стануть тільки по справах, де передбачена вища міра - довічне ув'язнення".

Дмитро Божок, адвокат: "Добре, що новий КПК розширює повноваження захисту, і будемо сподіватися, що змагальність сторін таки буде реальною, а не декларативною. На жаль, суди зазвичай уважніше слухали обвинувача, ніж адвоката. І щодо суду присяжних я згоден з правозахисником. Троє присяжних не дадуть об'єктивної картини при розгляді справи. Ба більше, який це буде суд присяжних, якщо його рішення можна оскаржити. Як працюватиме новий кодекс, чи виконає він свою функцію, ми дізнаємося тільки з часом".

Тортури в міліції можуть залишитися

"Особисто я не розумію, як все це буде здійснюватися, де візьмуться гроші на відеокамери, - каже правозахисник Яблонська. - Не можна відкидати можливість, що хтось буде здійснювати психологічний тиск на учасника процесу, коли він буде допитуватися в режимі відеоконференції. Цього можна просто не побачити. Камери десь вже встановлені?"

Василь Фаринник розповідає, що в апеляційних судах, у пенітенціарній службі, в органах внутрішніх справ зараз поетапно встановлюється техніка.

"Можливість у режимі відеоконференції допитувати учасника процесу необхідна, щоб нам не доводилося, як раніше, викликати людей із Закарпаття до Луганська чи з Маріуполя до Києва, без всякої компенсації на проїзд. Щоб економити сили і засоби, вводиться можливість такого допиту", - говорить Фаринник.

Адвокат Дмитро Божок: "Мені особисто незрозуміло інше - як зможуть міліцейські слідчі впоратися з трьома мільйонами заяв?"

Василь Фаринник: "Структура прийняття рішень залишається такою ж, як і раніше. Якщо сьогодні 500 тисяч злочинів, а 2,5 мільйона відмовних матеріалів, то і надалі будуть справи, по яких буде закриватися виробництво, якщо складу злочину не виявиться. Слідчим будуть допомагати дільничні, працівники оперативних служб. Вони будуть реалізовувати свої повноваження в рамках доручення слідчого і на період дійсності доручення стануть слідчими. Навантаження велике, але воно перерозподілиться. Нам додатково потрібно ще 5-7 тисяч слідчих, але все відразу зробити неможливо. Я працював адвокатом 9 років, 6,5 років суддею і 16,5 років я працюю в міліції. Хочу сказати, що план по розкриттю злочинів залишився в минулому. За останні 3 роки ніхто ніколи не ставив планку розкриття якогось злочину. А якщо десь подібне відбувається, то в родині, вибачте, не без урода. Нині у нас відсоток розкриття злочинів 53%, і ніхто нікого за це не карає, не вимагає 100%. Я як слідчий кажу: краще, щоб всі справи йшли в суд. Доведена провина - судіть, не доведена - виправдайте. 80 тис справ направляємо за рік до суду, 200-215 тисяч осіб притягуємо до відповідальності. Торік виправдали 36 осіб, у цьому - 45".

Тетяна Яблонська: "У Хмельницькому розглядається справа Нечипорука, який в Європейському суді виграв позов проти України, тому що в міліції до нього застосовували тортури. Це вже доведено, але ніхто не притягнутий до відповідальності досі. Ви знаєте, скільки у нас міліціонерів сидить за тортури? 23 людини! Хіба ця цифра відповідає тому свавіллю, на яке скаржаться люди? Тортури можуть залишитися хоча б тому, що за них не карають".

Доведеться мислити по-новому

Кодекс критикують за те, що він усунув від участі в кримінальних справах всіх юристів, крім ліцензованих адвокатів.

Тетяна Яблонська вважає, що це звуження прав людини на захист.

"Так, в кодексі прописана така ж практика, як у Європі. Але ми ще не та країна, яка може собі це дозволити. Люди, які захищають своїх близьких у суді, часто набагато більш обізнані, ніж адвокати. І чому не може захищати підсудних і вести кримінальну справу професор або інший кваліфікований фахівець у галузі права, якщо він не адвокат? Україна - бідна країна, а хто з адвокатів буде працювати безкоштовно? Робота повинна оплачуватися. Знову все буде лягати на худу бюджетну кишеню країни? Хто буде контролювати якість роботи безкоштовного адвоката? Рано було приймати таке рішення", - каже правозахисник.

Адвокат Божок з нею не згоден, що адвокати у нас не професійні.

"А інші юристи, які не є адвокатами, вони часто більше затягують процес, ніж роблять щось корисне у справі. З 1 січня наступного року набуває чинності закон про безоплатну правову допомогу. Так от її теж зможуть надавати не всі, а тільки адвокати, внесені до реєстру. Я вважаю, що це крок уперед", - заявляє Божок.

Галина Колесник, в свою чергу, згодна з тим, що права захисту звужені.

"Залишається сподівається, що процес буде йти більш професійно. Я думаю, що нововведення змусять суддів мислити по-іншому і об'єктивно оцінювати всі докази, які нададуть звинувачення і захист. За старим кодексом багато суддів безпідставно повертали справи на дослідування. Від людини залежить, наскільки вона здатна приймати самостійні рішення. Якщо суддя прагне догодити слідчим органам, то це, звичайно ж, дуже погано", - говорить Колесник.

Григорій Середа: "Дійсно до сьогоднішнього дня виправдальний вирок є проблемою, для прокурорських працівників зокрема. Але новий кодекс для того і потрібен був, щоб ми багато чого змінили насамперед на ментальному рівні. Зараз права обвинувачення і захисту зрівняли. Прокуратура морально готується до того, щоб інакше сприймати факт виправдувального вироку. Це не означає, що якщо були допущені очевидні помилки слідчим або прокурором, який здійснює нагляд, то вони пройдуть без уваги. Але сприйняття буде зовсім інше. Головне - це законний і справедливий вирок".

Кодекс вже працює

У дискусіях щодо КПК звучало, по-перше, що якщо всі заяви будуть розглядатися, то це викличе потік анонімок. По-друге, що угода про визнання провини, яке прописано в кодексі, може породити чергові тортури, примусу до угоди.

Василь Фаринник: "По-перше, людина, коли приносить заяву, заповнює спеціальний бланк, її попереджають про відповідальність за свідомо неправдивий донос. По-друге, якщо ми бачимо, що це абсурд, ніхто нам не забороняє тут же закрити провадження. Що стосується угоди про визнання провини, то воно можливе щодо проступків нетяжких та середньої тяжкості, і тільки в рідкісних випадках - щодо тяжких. Рішення стверджує суд. Тиснути на людину або примушувати її немає ніякого сенсу".

Григорій Середа вважає, що угода про визнання провини - це домовленість між обвинувачем і обвинуваченим.

"Людина щиросердно розкаюється, погоджується погасити збиток і натомість отримує мінімальне покарання. Я думаю, що цей інститут буде активно розвиватися. Обвинувачені будуть розуміти, що це їм вигідно. Я знаю країни, де 80% справ закриваються за процедурою визнання провини", - каже Середа.

Василь Фаринник стверджує, що Кодекс вже працює: "Якщо ми зробимо щось по старому КПК, то суд не буде приймати це як доказ".

Григорій Середа: "Є перехідні положення для кодексу, але немає так званого випробувального терміну. Якщо розслідування справи завершено, воно буде розглядатися за процедурою кодексу, який діяв до 20 листопада. Якщо не завершено, справа реєструється під новим номером і розслідується за новим КПК. Якщо справа розглядається за старим КПК, то вона може бути повернена на нове розслідування. За новим - вже ні".

Галина Колесник: "Усі рішення, пов'язані з обмеженням прав, виносить слідчий суддя, який контролює слідство".

Василь Фаринник: "Є випадки, коли слідчий має право винести постанову і зробити обшук. Один з таких - якщо людина затримана під час вчинення злочину. Фізично таку людину може затримати не тільки міліціонер, але і будь-який громадянин, якщо він вважає, що перед ним злочинець. Але все одно ми відразу йдемо в суд, і якщо суд скаже, що ми годину тому зробили щось неправильно, це вже не буде доказом", пише Валерія Чепурко в статті "Судити і заарештовувати будуть по-новому" в газеті "Комсомольская правда в Украине".

Про готовність відповідних органів до застосування нового КПК також розповів один з "батьків" кодексу, радник президента - начальник Головного управління АП з судоустрою Андрій Портнов. На його думку, ця готовність - повна. Проведено навчання фахівців, видані необхідні документи, довідкова література. Тепер все залежить від професіоналізму конкретних чиновників, прокурорів, адвокатів, слідчих, суддів... Хоча, звичайно, подекуди проблеми застосування на практиці нових знань, враховуючи різний рівень підготовки людей, будуть, вважає Портнов, але з часом все запрацює як треба.

Можливо, подекуди на місцях можуть бути ще проблеми, наприклад, з проведенням відеоконференцій в судовому засіданні, вважає Портнов. Але, за його словами, відеоконференції - це допоміжний елемент, не на них базується КПК. До того ж елемент не обов'язковий, застосовується лише тоді, коли учасник судового засідання хоче цього (а так буває не завжди). Зараз, каже Портнов, обладнання для таких конференцій вже повністю встановлено у всіх Апеляційних судах, в усіх столичних районних судах, є в СІЗО, а ось у районних судах в областях поки що встановлення триває.

Юристи та адвокати сходяться на думці, що новий КПК кардинально змінить життя українців. У ньому є норми, які викликають дебати. Наприклад, що захисниками в кримінальному процесі можуть стати тільки професійні адвокати.

"За новим кодексом, родичі, навіть фахівці в галузі права, не зможуть представляти не тільки обвинуваченого, а й потерпілого. На обвинувачуваних, підозрюваних і підсудних поширюється право отримати від держави безкоштовного адвоката. А потерпілого у нас не захищають, а представляють, і на нього право на безкоштовну юридичну допомогу не поширюється. Досі ця проблема вирішувалася просто: можна було знайти будь-якого родича, видати йому довіреність представляти свої інтереси в суді. Тепер же доведеться знайти адвоката з ліцензією, укласти з ним договір, заплатити за його розцінками", - пояснив координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман.

У Києві послуги адвоката коштують зазвичай від 200 грн до 100 дол на годину - це і консультації, і робота з документами, і представлення інтересів у суді. За словами адвокатів, у кримінальних справах часто береться передоплата - це може бути сума від п'ятиста до кількох тисяч доларів. До речі, самі адвокати упевнені, що в цій нормі нічого поганого немає.

"Ні в кого ж не виникає бажання провести своєму родичеві операцію на серці", - каже керуючий партнер ЮФ "Ілляшев та Партнери" Михайло Ілляшев.

Також у правозахисників викликає сумнів ефективністі роботи суду присяжних.

"Списки майбутніх присяжних формуються місцевими радами. Я дивився їх: там є люди, прямо або побічно пов'язані з владою. Тобто порушено принцип суду присяжних - незалежність від судді. По суті, вони залишилися народними засідателями", - говорить Гройсман.

"Переважної більшості обвинувачених нововведення з присяжними не стосується. Саму ж ідею вважаю дуже позитивною. Коректно працюючий інститут суддів присяжних здатний збільшити кількість об'єктивних процесів і виправдувальних вироків, поборотися із засиллям корупції в нинішній судовій владі України", - впевнений адвокат Артем Орел.

А ось поява слідчих суддів, на думку правозахисника, може простимулювати реформу міліції.

"Наші правоохоронні органи, як правило, будуть не в змозі грамотно скласти процесуальні документи і представити справу слідчому судді так, щоб стосовно навіть потенційно винної людини отримати підставу для її утримання під вартою. Але зате це загострить потребу в необхідності кардинальної реформи правоохоронної системи", - каже Гройсман.

"Закон розширює можливості для законослухняних громадян, починаючи з адвоката і закінчуючи прокурором і підсудним, забезпечити дотримання законності. Адвокат отримує більше ініціатив ще на стадії досудового слідства. У процес розслідування будуть більш залучені судді, розширюється набір альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів - все це позитивні моменти", - упевнений Михайло Ілляшев, пишуть Олександр Корчинський, Дмитро Гомон у статті "Життя в Україні кардинально зміниться опівночі" в газеті "Сегодня".

Слюсарчука і Завадського будуть судити по-старому

До моменту, коли набув чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс, МВС встигло завершити розслідування низки резонансних справ. Зокрема, справу Доктора Пі Андрія Слюсарчука, якого звинувачують у незаконній медичній практиці, шахрайстві, підробці документів і завданні пацієнтам тяжких тілесних ушкоджень. І справу музиканта Ігоря Завадського, якому інкримінували розбещення неповнолітніх, виготовлення порнопродукції і зґвалтування. Судити їх будуть за старим Кримінально-процесуальним кодексом. А це означає, що суд має право не брати до уваги і не збирати доказів, якщо вони будуть наполягати на своїй невинності.