Військова хунта, що захопила владу в Нігері минулого тижня, візьме на себе усю повноту виконавчої і законодавчої влади в країні до проведення парламентських і президентських виборів, повідомляє РИА "Новости".

У четвер, 18 лютого, після вдалої спроби перевороту нігерські путчисти оголосили про розпуск уряду і призначення командувача підрозділом важкої артилерії Салу Джибо керівником так званої Верховної ради з відновлення демократії (ВССД).

У заяві, яка в понеділок транслювалася по державному радіо, говориться, що ВССД, який "є верховною владою, що виробляє і направляє національну політику, очолює голова (ВССД), який виконує функції голови держави і уряду".

Також зазначається, що голова ВССД Салу Джибо зможе своїми указами призначати або звільняти прем'єр-міністра і членів перехідного уряду Нігера. Крім того, путчисти заявляють про намір створити спеціальний орган для вироблення проекту нової конституції, який потім перед проведенням виборів буде винесений на всенародний референдум. При цьому ВССД не встановив ніяких тимчасових рамок для організації виборів.

Військовий переворот в Нігері зараз перебуває у центрі уваги світової громадськості. Наступного дня після перевороту Африканський Союз (АС) повністю припинив членство Нігера у панафриканській організації. Таке рішення було ухвалене за підсумками екстреного засідання Ради миру і безпеки Афросоюза.

США вже закликали до "швидкого повернення до демократії" в Нігері і проведення "прозорих" виборів.

В суботу офіційний представник генсека ООН Пан Гі Мун заявив, що Організація засуджує переворот в Нігері.

В ході перевороту військові захопили президента Нігера Мамаду Танджу, а разом з ним і членів чинного на той момент в країні уряду. Через два дні члени уряду були звільнені, повалений президент досі перебуває під арештом.

Незважаючи на складну внутрішньополітичну ситуацію, Нігер, що займає третє місце в світі за видобутком урану, привертає мільярди доларів іноземних інвестицій. Зокрема, останнім часом договори про вкладення коштів у промисловість Нігера підписали китайська компанія China National Petroleum (5 мільярдів доларів) і французька ядерна корпорація Areva (1,7 мільярда доларів).