Верховна Рада 17 березня відмовилася переходити на модернізовану систему "Рада-3", що забезпечує персональне голосування депутата. Представники опозиції впевнені, що "питання заговорили", і не чекають запуску системи до кінця сесії. У Партії регіонів, навпаки, вважають, що питання про особисте голосування педалюють опозиціонери для блокування роботи Ради, пише "КоммерсантЪ-Украина" в статті Валерія Кучерука "Від персонального до загального".

Нагадаємо, проект постанови №8218 було зареєстровано в парламенті 14 березня у відповідь на виступи опозиції проти голосування депутатів більшості за своїх відсутніх у залі колег.

"Сьогодні в суспільстві наростають настрої негативізму зі ставленням до Верховної Ради, тому що люди бачать: під час голосування один депутат виконує повноваження декількох інших депутатів, - сказав спікер Володимир Литвин, представляючи проект документа. - Я б просив, шановні колеги, підтримати ухвалу".

Пропозиція голови парламенту не знайшла підтримки в залі. Голова комітету з питань регламенту Володимир Макеєнко (Партія регіонів) заявив, що відповідно до Конституції порядок роботи Верховної Ради встановлюється Законом "Про Регламент", а не постановами. "У разі запровадження модернізованої електронної системи потрібно запропонувати зміни, зокрема в ч.1 ст.17 Регламенту, і доповнити її новими пропозиціями", - зазначив він.

Обговорення проекту постанови було бурхливим, але нетривалим. "Кожен закон, ухвалений парламентом, є неконституційним, а картки для голосування перетворилися на кредитні картки!" - не стримував емоцій член фракції НУ-НС Арсеній Яценюк.

Небажанням блокувати роботу Ради аргументували відмову підтримати постанову представники фракції Партії регіонів (ПР). "Бурю в склянці води здійняли з однією метою - заблокувати роботу Верховної Ради!" - емоційно заявив Василь Кисельов (ПР).

Після обговорення Володимир Литвин поставив питання на голосування - проект підтримали 222 депутати при необхідних 226.

"Ми ще попрацюємо над тим, яку методику потрібно запровадити для того, щоб виконати вимогу Конституції про особисте голосування", - заявив лідер фракції ПР Олександр Єфремов.

Секретар Регламентного комітету В'ячеслав Коваль (фракція НУ-НС) вважає, що заяви про відсутність належної правової бази — лише привід ухилятися від особистого голосування. "Для того щоб запровадити цю систему, не треба ніякої постанови чи змін до Регламенту. Все це вигадки, спрямовані на те, щоб відмовитися від нової системи, — зазначив рухівець Коваль у коментарі газеті "Україна молода".

Вирішальними були не "правлячі" голоси. А ставлення депутатів від опозиції, які під час важливого голосування, мабуть, ловили ґав у буфеті чи деінде... Фракції БЮТ і "НУ-НС" не додали загалом 30 голосів (не голосувало шестеро "тимошенківців" і семеро "нашоукраїнців"; сім "бютівців" і десять членів "НУ-НС" були відсутні) , зазначає Володимир Семків у статті "Пальців забракло".

"Я просто пропустив це важливе голосування, мене не було в залі, — зізнався один із "нашоукраїнців". — Якби я був біля пульта, то проголосував би". Народний депутат погодився розмовляти лише "без диктофона": йому соромно зізнатися, що проґавив такий важливий момент.

Багатьох влаштовує практика голосування, що склалася, "за себе і за того хлопця". Поки бізнесмени з депутатськими мандатами заробляють гроші, їхні колеги із законодавців перетворюються на "кнопкодавів", пише Ольга Смалюховська в статті "Депутати скрутили "сенсорний палець" для газети "Экономические известия".

Спікер Володимир Литвин пообіцяв ініціювати зміни в регламент Ради, що передбачають введення в дію нової системи, і заявив, що наступного пленарного тижня Верховна Рада обов'язково повернеться до цього питання. "Терпіти цю ганьбу далі не можна. Давайте організовувати депутатів на роботу", - обурився недавно Литвин у напівпорожньому залі. І запропонував неохочим ходити на роботу писати заяви про складення депутатських повноважень.

"Ми виглядаємо клоунами в очах всього світу. Тільки у нас один депутат тисне кнопки за п'ятьох або один жонглює і показує решті, як голосувати. Парламент - це відображення того, що твориться в державі, і навпаки. І поки немає порядку тут, не буде і в країні", - вважає член комітету Ради з питань регламенту, депутатської етики і забезпечення діяльності Верховної Ради Василь Кравчук.

Голова того ж комітету ВР "регіонал" Володимир Макеєнко зазначив, що його фракція не проти модернізованої системи, але парламенту все одно ніколи не вдасться добитися 100%-ї явки депутатів у стінах Ради. "Це неможливо. Якби парламент обирався за мажоритарними округами, тоді це питання було б правомірним. А оскільки парламент обирали на пропорційній основі, то рішення ухвалюються фракцією в цілому. Якщо фракція ухвалила рішення, вже не має значення, хто і як тисне на кнопки. І за це засуджувати не треба", - вважає пан Макеєнко.

"Нунсівець" Вячеслав Коваль переконаний, що ситуацію можна змінити за допомогою ЗМІ і тиску суспільства. "Коли я в 1998 році став депутатом, то навіть не уявляв, що я можу не прийти на засідання. Ми бігли, спотикаючись, щоб проголосувати. А зараз це система, коли тупо голосує третина залу".

Юрист Тетяна Монтян вважає нинішній спосіб голосування порушенням Конституції. "Це абсолютно неконституційно, коли один або два депутати бігають по залу і голосують за інших десятьох. І в нормальних країнах за таке вже б давно притягали до кримінальної відповідальності. Але депутатам так комфортно. Вони вже давно наплювали на Конституцію", - сказала пані Монтян.

А ось голосування за бюджет Верховної Ради депутати відкладати не стали: 17 березня було проголосовано кошторис, за яким на фінансування і обслуговування себе вони відписали 980 млн гривень. Більш як половину цієї суми становить зарплата й інші виплати депутатів, зазначають Анастасія Рафал і Дмитро Коротков в статті "На рік один нардеп нам обходиться в 700 тисяч" газети "Сегодня". Отже, на одного депутата припадає в середньому (грн):

17 тисяч на місяць зарплати

17 тисяч на місяць на депутатські витрати

18 тисяч на місяць на утримання помічників

35 тисяч одноразової допомоги до відпустки

26,8 тисячі компенсації на проїзд або переліт

5 тисяч для компенсації путівки в санаторій

708 грн витрат на канцелярське приладдя

4890 грн витрат на телефонні розмови на 10 місяців

5 тисяч на виступи в пресі

4 тисячі на відрядження помічників депутатів

9 тисяч - оплата вартості путівки для санаторно-курортного лікування.

Плюс ще якісь дрібні витрати.

Разом на рік один депутат обходиться українським платникам податків в 700 тисяч гривень!