На фоні економічних збитків для авіатранспорту, заподіяними вулканічною хмарою, мало хто звертає увагу на позитивний бік медалі, а саме – оздоровчий ефект для клімату. Експерт німецької неурядової екологічної організації Germanwatch Ян Бурк підрахував, скільки викидів шкідливого для довкілля вуглецю було зекономлено завдяки вимушеній зупинці авіаруху над Європою.

«Ми підрахували, скільки викидів СО2 на день за цей період не було спричинено, - розповідає Бурк. - Можна констатувати, що це більш як мільйон тонн на день. А якщо цю цифру помножити на тиждень, це відповідає приблизно річним викидам Литви або одному відсотку від річних викидів Німеччини. А це доволі багато».

Найшкідливіший вид транспорту

Бурк наголошує, що це лише приблизні оцінки. Сюди не враховано низку нездійснених трансатлантичних рейсів із США та Канади. Натомість у самій Європі також не всі рейси було скасовано. Крім того, багато людей змушені були пересісти на автомобілі та потяги, які теж спричиняють викиди СО2. Але їх не порівняєш з тими, які спричиняють авіаперевезення.

«Для порівняння можна сказати: аби викинути в атмосферу тонну вуглецю, на літаку потрібно подолати три тисячі кілометрів, на машині – сім тисяч і на залізниці – 15-20 тисяч кілометрів. З цього видно, що повітряні перевезення справді є найшкідливішими для довкілля», - каже Ян Бурк.

Бурк зауважує, що особливе занепокоєння кліматологів викликає те, що повітряні перевезення у світі дуже швидко розвиваються, а отже, разюче зростають і викиди СО2, спричинені авіатранспортом. Інші сектори – такі, як промисловість чи дорожньо-транспортний рух – нині навпаки намагаються скорочувати емісію шкідливих газів. Однак те, що вдається «зекономити» в інших галузях, «з’їдають» дедалі зростаючі повітряні перевезення.

«Люди усвідомили, що таке відстань»

Експерт сподівається, що спричинена вулканічною хмарою криза авіаперевезень, ймовірно, матиме триваліший вплив на політику подорожування фірм та простих громадян. Germanwatch припускає, що насамперед великі компанії змінять свої підходи до перельотів і, здійснюючи відрядження в межах Європи, частіше користуватимуться залізницею. З огляду на зміни клімату, Ян Бурк дуже вітав би також, якби й прості громадяни віддавали перевагу не надто віддаленим місцям відпочинку.

«Мені видається дуже цікавим ще й такий позитивний момент від цієї кризи, що люди знову отримали відчуття відстані, що те, що людина нині долає 8 тисяч кілометрів за 3-4 години, не є само собою зрозумілим, зрештою, що світ дуже великий. Гадаю, це цілком повчальний для сучасного людства ефект», - зауважив експерт.