Мiнiстерство промислової полiтики України пiдготувало i передало на розгляд росiйськiй сторонi низку прiоритетних пропозицiй, якi, на думку вiдомства, є потенцiйно цiкавими росiйським iнвесторам. Про це повiдомив мiнiстр промислової полiтики Дмитро Колєснiков, передає "Інтерфакс-Україна".

"Крiм того, ми пропонуємо РФ iнвестувати в ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" (Миколаїв) для освоєння нових технологiй i створення серiйного виробництва нових високоефективних газотурбiнних установок для потреб суднобудування i кораблебудування", - повiдомив мiнiстр.

За його словами, серед стратегiчних також проект залучення iнвестицiй у ВАТ "Турбоатом" (Харкiв) для реконструкцiї та модернiзацiї ливарного, лопаткового i роторного виробництв на пiдприємствi.

У пiдготовленому перелiку також iнвестицiйний проект ЗАТ "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування" iз розробки й освоєння серiйного випуску арматури для ТЕС i АЕС, повiдомив Колєснiков.

Україна та Росія підписали угоду про добудову 3 та 4 енергоблоків Хмельницької АЕС

Сьогодні, 9 червня, голова Міністерства палива та енергетики України Юрій Бойко і голова держкорпорації "Росатом" Сергій Кирієнко підписали міжурядову угоду про співпрацю в добудові третього і четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції (ХАЕС).

Угода передбачає, що російська сторона забезпечує організацію фінансування в обсязі, необхідному для проектування будівництва і введення в експлуатацію блоків Хмельницької АЕС, зокрема для оплати послуг і товарів, які постачаються з Російської Федерації до України.

За словами Кирієнка, в угоду закладено гнучке формулювання участі сторін в цьому проекті.

"Російська сторона забезпечить організацію необхідного фінансування при частковій участі співфінансування українською стороною", - сказав голова "Росатому", зазначивши при цьому, що Росія забезпечує основне фінансування проекту, що реалізується.

"Частина з цього (фінансування) може бути домовленостями між двома міністерствами фінансів, а якась частина може бути кредитами комерційних банків. Очевидно, це будуть кошти російського держбанку", - сказав Кирієнко, зазначивши при цьому, що коли він останній раз спілкувався з керівником "Сбербанка России" Германом Грефом, той висловив готовність надавати необхідні кредитні ресурси.

При цьому глава "Росатому" повідомив, що кредитні кошти надаватимуться не на умові договору про розподіл продукції, а на умовах їх повернення за рахунок коштів, що отримуються від експлуатації нових блоків.

У свою чергу, президент НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський зазначив, що кредитна угода підписуватиметься окремо.

"Кредитна угода підписуватиметься окремо: там же будуть гарантії і решта всіх механізмів", - додав він.

Керівник Мінпаливенерго України Юрій Бойко підкреслив, що надання кредитного ресурсу буде вигідним.

"Я упевнений, що умови фінансування будуть прийнятними, оскільки наші попередні переговори показали повне розуміння параметрів і термінів кредитів", - сказав міністр.

Як повiдомлялося, ЗАТ "Атомбудекспорт", росiйський генпiдрядник з будiвництва АЕС за кордоном, виграло конкурс iз вибору типу реакторної установки для будiвництва третього i четвертого енергоблокiв Хмельницької АЕС. Для спорудження енергоблокiв компанiя запропонувала використовувати вдосконалену реакторну установку ВВЕР-1000 (В-392Б). Цей проект було розроблено для п'ятого та шостого енергоблокiв Балаковської АЕС, якi за ступенем готовностi будiвельних конструкцiй аналогiчні третьому i четвертому енергоблокам Хмельницької АЕС. Реакторнi установки виготовить ВАТ "Iжорськi заводи" (Санкт-Петербург).

Керiвник "Росатому" Сергiй Кирiєнко ранiше зазначав, що мiжурядова угода про будiвництво блокiв передбачатиметься в пакетi з кредитним договором про фiнансування будiвництва. За його словами, розпочати будiвництво компанiя зможе досить швидко, але багато залежатиме вiд швидкостi пiдписання угоди про надання кредиту в обсязi 5-6 млрд доларів.

Слід зазначити, що після приходу до влади Віктора Януковича, політичні та економічні відносини з Російською Федерацією отримали значний поштовх до активізації. На рівні урядів двох країн та держкорпорацій зараз обговорюється цілий ряд проектів про співпрацю. Так, зараз йде діалог щодо співпраці та створення спільних підприємств у газовій галузі, авіабудуванні, суднобудуванні, атомній енергетиці. Зокрема українська сторона вивчає пропозицію щодо об'єднання "Нафтогазу" і "Газпрому".