Шар біокори з лишайників, моху та ціанобактерій, який покриває більшу частину Великої китайської стіни, вберіг її від ерозії. І хоча вважалося, що рослинність і мікроорганізми, навпаки, прискорюють руйнування, виявилося, що вкриті біокорою секції стіни значно міцніші. Про це свідчить дослідження вчених, опубліковане у журналі Science Advances.

Навіщо це досліджували?

Стіну та фундамент Великої китайської стіни, що проіснували понад п'ять століть, будували з утрамбованої разом з ґрунтом і гравієм землі, тож споруда вразлива до вітрової ерозії, розмиву дощів, циклів замерзання-відтавання, що інколи призводить до обвалів. Фахівці стурбовані, що через зміни клімату Велика китайська стіна ризикує серйозно зруйнуватися: сьогодні лише 5,8 відсотка загальної довжини стіни, яка складає 8 851 кілометр, залишилися добре збереженими, тоді як 52,4 відсотка або вже зникли, або сильно зруйновані.

Крім того, значні ділянки Великої китайської стіни вкривають біокірки, які складаються з ціанобактерій, мохів, лишайників, інших мікроорганізмів, а також міцно зв'язаних частинок ґрунту. Традиційна теорія збереження спадщини базується на тому, що природна рослинність є шкідливою для споруд, прискорюючи процес ерозії. Дослідити, як рослинність і мікроорганізми впливають на Велику китайську стіну, вирішили науковці Китайської академії наук спільно з колегами зі США й Іспанії.

Як біокора рятує стіну?

Команда дослідників зібрала зразки біокори з кількох точок уздовж стіни та порівняла зі зразками голої утрамбованої землі. З'ясувалося, що шар лишайників, мохів і ціанобактерій, який покриває 67 відсотків досліджених ділянок стіни, сприяє її зміцненню, зберігаючи її сухою та захищеною від водної та вітрової ерозій, а також зменшує вплив солоності та екстремальних температур. Ділянки, вкриті біокорою виявилися менш пористими, показали знижену водоутримувальну здатність і здатність до розмивання, а також стійкість до різних форм механічного впливу. Ці знання можуть допомогти в збереженні спадщини та змінити методи догляду за подібними об'єктами.

Іноді мох може і приховувати давні здобутки людства. Наприклад, у Швеції за густим шаром моху ховалися давні наскельні зображення, залишені людьми приблизно у VII-VIII столітті до нашої ери.