Люди, які відчувають сильну спрагу, здатні відмовитися від склянки води, якщо відчувають цю пропозицію несправедливою, повідомляє РИА "Новости" з посиланням на публікацію вчених з Великобританії в журналі Scientific Reports.

Дослідники вирішили порівняти поведінку шимпанзе і людей, поставлених в умови вибору життєво важливих речей - їжі або води. Шимпанзе погоджувалися на будь-яку пропозицію їжі, не замислюючись про те, наскільки справедлива видана порція, тоді як люди повелися інакше.

Команда вчених відібрала 21 здорового добровольця і ​​викликала у 11 з них спрагу, пропонуючи підсолену їжу. Щоб об'єктивно оцінити потреби у воді, у кожного учасника було виміряно рівень солі в крові. Суб'єктивне відчуття спраги добровольці оцінювали за простою шкалою.

Окремо добровольці брали участь у грі із заздалегідь обговореними правилами. Двоє з них отримували півлітрову пляшку води, яку повинні були поділити. При цьому один з них вирішував, як саме поділити цю воду, а другий мав або погодитися з пропозицією і випити воду, або відмовитися від неї. У такому випадку обидва учасники не отримували нічого. Учасники знали, що їм доведеться чекати ще цілу годину після гри, перш ніж їм дадуть вдосталь напитися.

У реальності всі учасники отримували роль прохача. Вони бачили дві склянки води з дуже несправедливою пропозицією, яка нібито виходила від того, хто розподіляє воду: один стакан містив 62,5 мілілітра води - одну восьму пляшки. Другий стакан містив залишок пляшки, який нібито був залишений для другого в парі. У піддослідних було 15 секунд, щоб прийняти рішення про те, чи згодні вони на мізерну дозу чи ні.

Вчені встановили, що на відміну від шимпанзе, люди схильні відхиляти явно несправедливу пропозицію, навіть якщо вони відчувають серйозну спрагу. При цьому такі рішення більше залежали не від рівня солі в крові, а від суб'єктивних відчуттів учасника. В останньому випадку, якщо людина суб'єктивно відчувала, що вона дуже хоче пити, вона був більш схильна прийняти пропозицію.

"Ці результати цікаві для розуміння, наскільки суб'єктивне розуміння справедливості і власних інтересів і як воно впливає на повсякденні рішення, наприклад на ринку праці", - вважає керівник дослідження доктор Нік Райт.

Як повідомлялося, німецькі соціологи з'ясували, що з 11 років діти перестають ділити все порівну. У їх соціалізації під впливом існуючих стереотипів починається зрушення від групового співробітництва і взаємодопомоги до мотивації досягнення, що є однією з форм здобуття індивідуальної влади.